Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Дьоміної О.О. Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до міського голови м. Трускавця Львівської області, Трускавецької міської ради Львівської області, Комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня", третя особа ОСОБА_5, про поновлення на роботі, за касаційною скаргою міського голови м. Трускавця Львівської області ОСОБА_6 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 квітня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що розпорядженням міського голови м. Трускавця від 28 грудня 2011 року № 608-р він був призначений на посаду керівника Комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" (далі КП "Трускавецька міська лікарня"). Між Трускавецькою міською радою в особі міського голови м. Трускавця ОСОБА_6 та позивачем було укладено контракт на здійснення керівництва КП "Трускавецька міська лікарня" терміном з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року. На підставі розпорядження міського голови від 28 грудня 2012 року № 566-р строк дії контракту було продовжено з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року та укладено додатковий договір від 28 грудня 2012 року № 1 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради від 01 січня 2012 року. Розпорядженням міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р дію контракту між Трускавецькою міською радою та позивачем на здійснення керівництва КП "Трускавецька міська лікарня" від 01 січня 2012 року було продовжено на один рік до 31 грудня 2014 року та укладено відповідний додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради від 01 січня 2012 року. Розпорядженням міського голови м. Трускавця від 23 грудня 2014 року № 483-р "Про звільнення головного лікаря КП "Трускавецька міська лікарня"" позивача звільнено 31 грудня 2014 року з посади головного лікаря КП "Трускавецька міська лікарня" у зв'язку з закінченням терміну дії контракту. Позивач вважає звільнення незаконним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки на момент видання розпорядження міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_4 на здійснення керівництва КП "Трускавецька міська лікарня", терміном з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року була чинною нова редакція ст. 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року, яка встановлювала, що керівники державних, комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п'яти років. Таким чином, наведена вище норма закону вимагає укладення з керівником комунального закладу охорони здоров'я контракту з визначенням строку від трьох до п'яти років. Натомість міський голова м. Трускавця видав розпорядження про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року терміном лише на один рік.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 12 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 08 квітня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Трускавця від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_4 на здійснення керівництва КП "Трускавецька міська лікарня", в частині продовження дії контракту до 31 грудня 2014 року.

Зобов'язано міського голову м. Трускавця внести до розпорядження від 31 грудня 2013 року № 464-р зміни шляхом призначення ОСОБА_4 керівником (головним лікарем) КП "Трускавецька міська лікарня" строком на три роки з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2016 року.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови м. Трускавця від 23 грудня 2014 року № 483-р про звільнення головного лікаря КП "Трускавецька міська лікарня".

Поновлено ОСОБА_4 на посаді керівника (головного лікаря) КП "Трускавецька міська лікарня" з 01 січня 2015 року.

Крім того, суд ухвалив вважати таким, що укладений на термін до 31 грудня 2016 року, додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту з керівником підприємства, що належить до комунальної власності Трускавецької міської ради, укладеного 01 січня 2012 року між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_4

Стягнуто з КП "Трускавецька міська лікарня" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2015 року до 12 лютого 2015 року у розмірі 11 746 грн 70 коп., а також 500 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на роботі на посаді керівника (головного лікаря) КП "Трускавецька міська лікарня" та стягнення заробітної плати в межах одного місяця допущено до негайного виконання.

У касаційній скарзі міський голова м. Трускавця Львівської області ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 337 ЦПК України установлено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково указаний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Зокрема, правильним є висновок суду, що, видаючи розпорядження від 31 грудня 2013 року № 464-р про продовження дії контракту від 01 січня 2012 року, укладеного між Трускавецькою міською радою та ОСОБА_4 на здійснення керівництва КП "Трускавецька міська лікарня", та укладаючи додатковий договір від 31 грудня 2013 року № 2 до контракту від 01 січня 2012 року про внесення змін до п. 6.1 контракту про його дію з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року, міський голова м. Трускавця не дотримався строку, на який повинен бути укладений зазначений контракт, тим самим порушив вимоги ст. 9 КЗпП України, оскільки на той час була чинною нова редакція ст. 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19 листопада 1992 року, яка встановлювала, що керівники державних, комунальних закладів охорони здоров'я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту строком від трьох до п'яти років.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України (1618-15) на стадії касаційного розгляду справи недопустимо.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу міського голови м. Трускавця Львівської області ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 12 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 08 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.