Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Кафідова О.В., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 09 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", третя особа - ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування,
в с т а н о в и в:
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із указаним позовом, який обґрунтовував тим, що 02 вересня 2013 року на вул. Леніна в м. Комсомольську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю його автомобіля ЗАЗ Forza, державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля Opel, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 в результаті якої автомобіль ЗАЗ Forza отримав механічні пошкодження. Відповідно до страхового акту, складеного Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ВАТ НАСК "Оранта"), вартість страхового відшкодування визначена у сумі 18879 грн 73 коп. Винним у скоєнні ДТП постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 01 жовтня 2013 року визнано ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ВАТ НАСК "Оранта". 26 листопада 2013 року позивач подав до ВАТ НАСК "Оранта" заяву про виплату страхового відшкодування та заяву з приводу прискорення здійснення виплати від 12 лютого 2014 року до Полтавської обласної Дирекції ВАТ НАСК "Оранта". Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути на його користь страхове відшкодування у сумі 18 879 грн 73 коп., пеню за затримку виплати страхового відшкодування у сумі 690 грн 24 коп., моральну шкоду у сумі 6 000 грн, понесені витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн та оплату судового збору у сумі 270 грн 70 коп.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 липня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 18 879 грн 73 коп., пеню 690 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн, моральну шкоду у розмірі 500 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 09 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" пені, моральної шкоди, витрат на правову допомогу та судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_2 пеню за невиконання зобов'язання з 19 квітня 2014 року по 22 травня 2014 року у розмірі 333 грн 79 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ВАТ НАСК "Оранта" про стягнення моральної шкоди відмовлено за безпідставністю. В іншій частині рішення залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ВАТ НАСК "Оранта" пені та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в цій частині, апеляційний суд виходив з того, що період прострочення виплати страхового відшкодування складає 34 дні, тому пеня повинна бути нарахована саме за цей період. Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди апеляційний суд правильно виходив з того, що положення ст. 1167 ЦК України не можуть бути застосовані при вирішенні вказаної вимоги, оскільки вона витікає з договірних відносин, а тому підстави для її відшкодування страховиком відсутні.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального права чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення апеляційного суду Полтавської області від 09 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", третя особа - ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ О.В. Кафідова