Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про звернення стягнення предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_6, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року,

У лютому 2013 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про звернення стягнення предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 24 травня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") та ОСОБА_6 було укладений кредитний договір № 010-2/07/1-618-07, за умовами якого ОСОБА_6 отримав кредит у розмірі 83 000 дол. США, з відсотковою ставкою 13 %, з кінцевим терміном повернення до 24 травня 2014 року.

На забезпечення виконання умов кредитного договору 29 травня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 010-2/07/1-618/1-07, предметом якого є нерухоме майно - нежитлова будівля літ "А-2" загальною площею 715 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 11 жовтня 2011 року становила 89 192,64 дол. США.

Враховуючи вказане, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором звернути стягнення на вищезазначений предмет іпотеки, надавши банку право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною, встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Просив також надати позивачу право на проведення усіх дій, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення копій правовстановлюючих документів та технічної документації на предмет іпотеки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року, позов ПАТ "Райффазен Банк Аваль" задоволено.

В рахунок погашення боргу за кредитним договором № 010-2/07/1-618-07 від 24 травня 2007 року в сумі 711 106 грн 20 коп. звернуто стягнення на нерухоме майно ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції, а саме нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 715,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується договором купівлі - продажу, посвідченого 19 листопада 2004 року державним нотаріусом п'ятої Харківської державної нотаріальної контори Лакізою І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1-1765.

Надано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції право на продаж предмета іпотеки, а саме нежитлової будівлі за літ. "А-2", загальною площею 715,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить іпотекодавцю ОСОБА_5 на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 19.11.2004 року державним нотаріусом п'ятої Харківської державної нотаріальної контори Лакізою І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1-1765, будь-якій особі покупцеві, на умовах та в порядку викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", за ціною встановленою на підставі оцінки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Надано ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", в особі Харківської обласної дирекції право на проведення усіх дій пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки, в тому числі на виготовлення копій правовстановлюючих документів та технічної документації на нежитлову будівлю за літ. "А-2", загальною площею 715,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_6, просить скасувати ухвалені судові рішення та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суди вірно виходили із того, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_6, відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.