Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа виконком Енергодарської міської ради, про звільнення приміщення, за касаційною скаргою комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради на рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року,

Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі КП "Підприємство комунальної власності") звернулося до суду з позовом, в якому просило припинити зобов'язання за договором найму приміщення у житлових будинках від 08 грудня 2011 року № 1-11/Н, укладеним між КП "Підприємство комунальної власності" та ОСОБА_3, внаслідок закінчення строку його дії; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити приміщення АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути приміщення АДРЕСА_1 КП "Підприємство комунальної власності" згідно з актом приймання-передачі нежитлового приміщення; стягнути з відповідачів судовий збір.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 08 грудня 2011 року між КП "Підприємство комунальної власності" та ОСОБА_3 укладено договір найму приміщення у житлових будинках № 1-11/Н, предметом якого є надання КП "Підприємство комунальної власності" у користування ОСОБА_3 приміщення для проживання однієї особи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 32,1 кв. м, а також надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. ОСОБА_3 зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані послуги за вказане приміщення. Після закінчення договору, незважаючи на повідомлення, відповідач відмовився звільнити спірне приміщення.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 05 серпня 2014 року позов задоволено.

Припинено зобов'язання за договором найму приміщення у житлових будинках від 08 грудня 2011 року № 1-11/Н, укладеним між КП "Підприємство комунальної власності" та ОСОБА_3, внаслідок закінчення строку його дії.

Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнити приміщення АДРЕСА_1.

Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернути приміщення АДРЕСА_1 КП "Підприємство комунальної власності" згідно з актом приймання-передачі нежитлового приміщення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі КП "Підприємство комунальної власності" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено та убачається з матеріалів справи, що 08 грудня 2011 року укладено договір № 1-11/Н найму приміщення у житлових будинках між КП "Підприємство комунальної власності" та ОСОБА_3, за яким відповідачу у користування надано приміщення для проживання однієї особи, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 32,1 кв. м, а також надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. ОСОБА_3 зобов'язався своєчасно здійснювати оплату за надані послуги за вказане приміщення.

Пунктом 3.10 договору найму передбачено, що наймач зобов'язаний звільнити приміщення по закінченні строку дії договору.

Відповідно до п. 7.3 договору при закінченні строку його дії договір може бути пролонговано за письмовою згодою сторін. Пунктом 7.5 договору встановлено термін його дії до 31 грудня 2012 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 грудня 2009 року власником приміщення АДРЕСА_1 є територіальна громада м. Енергодара в особі Енергодарської міської ради, дане приміщення є нежитловим та не входить до складу житлового фонду міста (а. с. 6).

Рішенням Енергодарської міської ради від 04 жовтня 2013 року № 16 затверджено перелік майна, яке знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Енергодара та закріплене на балансі комунальних підприємств на праві господарського відання. Згідно з додатком до вказаного рішення на балансі КП на праві господарського відання перебуває нерухоме майно: приміщення АДРЕСА_1 (а. с. 1113).

Листом від 12 грудня 2012 року № 3045 КП "Підприємство комунальної власності" повідомило ОСОБА_3 про пролонгацію договору до 31 грудня 2013 року (а. с.7).

Листами від 29 серпня 2013 року № 94/ВОтР, від 25 жовтня 2013 року № 182/ВОтР та від 20 січня 2014 року № 20/ВОтР (а. с. 810) КП "Підприємство комунальної власності" повідомляло ОСОБА_3, що термін дії договору закінчується 31 грудня 2013 року та у подальшому його пролонгація здійснена не буде, а також повідомляло про обов'язок звільнення приміщення. Відповідно до помітки на листі від 25 жовтня 2013 року № 182/ВОтР ОСОБА_3 його отримав 04 листопада 2013 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку зі спливом строку дії договору він вважається припиненим, та відповідачі мають звільнити займане приміщення. Подальше користування приміщенням та житлово-комунальними послугами порушує речові права КП на розпорядження майном, яке знаходиться у господарському віданні, а також перешкоджає КП у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. При цьому суд керувався нормами ст. 136 ГК України, ст. ст. 629, 651, 631, 759, 785, 391, 598, 599, 1212 ЦК України.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, виходив із того, що між сторонами виникли правовідносини найму житла, що регулюються главою 59 ЦК України (435-15) ; відповідач отримав спірне житло, власником якого є територіальна громада м. Енергодара в особі Енергодарської міської ради у 2006 році у зв'язку з роботою у 20032011 роках в КП "Підприємство комунальної власності"; попередження КП "Підприємство комунальної власності" про сплив строку дії договору найму приміщення ОСОБА_3 отримав 04 листопада 2013 року, тобто з порушенням визначеного ст. 822 ЦК України тримісячного строку, та дійшов за таких обставин висновків про те, що договір вважається укладеним на таких самих умовах і на такий самий строк.

Крім того, апеляційний суд посилався на приписи ч. 4 ст. 9 ЖК Української РСР, згідно із якою ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Проте з висновком апеляційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 810 ЦК України підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із положеннями 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Застосовуючи до спірних правовідносин положення глави 59 ЦК України (435-15) , апеляційний суд на порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України наведених положень законодавства в повній мірі не врахував, не звернув уваги на те, що спірні приміщення належать до об'єктів комунальної власності; обставин як наявності у них статусу житлових, так і передачі у найм відповідачу відповідно до правил, визначених ст. 61 ЖК Української РСР, не встановив та помилково скасував рішення суду першої інстанції; не навів достатніх мотивів, за якими він вважав неправильним рішення суду першої інстанції, що було ухвалено відповідно до вимого закону.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 09 грудня 2014 року скасувати, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 05 серпня 2014 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.