Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М.,

суддів: Висоцької В.С., Закропивного О.В.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району про встановлення факту володіння будинком та визнання права власності в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 липня 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району про встановлення факту володіння будинком та визнання права власності в порядку спадкування.

Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 липня 2014 року ОСОБА_3 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 22 травня 2014 року на підставі ст. 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що заявником без поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження.

Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції рішення ухвалено 22 травня 2014 року (а. с. 98-99).

3 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження (а. с. 108-111).

Ухвалою апеляційного суду від 19 червня 2014 року дану апеляційну скаргу залишено без руху, ОСОБА_3 роз'яснено її право, що протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин його пропуску.

27 червня 2014 року ОСОБА_3 звернулася з заявою, у якій просила поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що копію рішення суду першої інстанції вона отримала по пошті 2 червня 2014 року а. с. 117).

Згідно ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Положеннями ч. 3 ст. 297 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху, серед іншого, у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Аналіз зазначеного свідчить про те, що визнавши наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, суд зобов'язаний залишити апеляційну скаргу без руху та надати строк протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали, в який особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Визнаючи, що заявник пропущено установлений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначав, що наведені заявником підстави пропуску є надуманими та містять суперечності, а саме в даті отримання копії рішення суду першої інстанції.

Так, звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_3 зазначала, що повний текст рішення нею отримано 25 травня 2014 року через канцелярію місцевого суду, що письмово не підтверджено, а звертаючись з заявою про поновлення строку вказувала, що повний текс рішення отримала 2 червня 2014 року по пошті, про що надала письмові докази.

При цьому, суд не врахував, що навіть в разі отримання копії рішення 25 травня 2014 року, при пред'явленні апеляційної скарги 3 червня 2014 року заявником строк на подачу такої скарги не пропущено.

Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що норми ЦПК України (1618-15) не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

З урахуванням наведеного, ухвала суду апеляційної інстанції не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 липня 2014 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.