Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Колодійчука В.М.,
суддів: Висоцької В.С., Закропивного О.В.,
Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення страхового відшкодування; за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2015 року,
встановила:
У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами договору добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір страхування) від
1 вересня 2007 року, укладеного між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна") та ОСОБА_3, останній застрахував належний йому автомобіль марки "Ssangyong Kyron M2000XDI", державний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску. Згідно додаткової угоди № 1 до договору страхування від 6 вересня 2007 року, укладеної між сторонами, вигодонабувачем за вищевказаним договором страхування є відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (далі - ПАТ "ВТБ Банк"). 29 листопада 2007 року позивач передав застрахований автомобіль в оренду приватному підприємству "Даніела-Тур" (далі - ПП "Даніела-Тур"), яке здійснює діяльність з прокату транспортних засобів.
У січні 2008 року ОСОБА_4 вчинив викрадення вказаного автомобіля.
15 липня 2008 року ПрАТ "СК "Провідна" складено страховий акт, дану подію визнано страховим випадком та 21 липня 2008 року виплачено вигодонабувачу страхове відшкодування в розмірі 72 678,48 грн.
Вироком Луцького міськрайонного суду від 10 листопада 2008 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України та стягнуто з останнього на користь позивача вартість викраденого автомобіля. Вказаний вирок суду в частині стягнення майнової шкоди ОСОБА_4 не виконано.
У зв'язку з виплатою страховиком страхового відшкодування не в повному розмірі, у позивача виникла заборгованість перед ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором, у зв'язку з чим заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 4 лютого 2010 року стягнуто з позивача на користь банку заборгованість за кредитним договором. Банк не звертався до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування як вигодонабувач, оскільки ним здійснено відшкодування збитків за рахунок позивача.
13 червня 2012 року листом ПрАТ "СК "Провідна" повідомило позивача, що відповідно до положень п. 28.3.8, 30.7, 32.3.1 договору страхування відсутні підстави для виплати страхового відшкодування в повному розмірі, у зв'язку з тим, що страховику не було передано повний комплект оригінальних ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, крім того, вироком суду на користь позивача з винної особи вже стягнуто повну вартість викраденого транспортного засобу.
Зазначав, що перший ключ від автомобіля та технічний паспорт було викрадено разом з транспортним засобом, а інший ключ він передав страховій компанії, тому, враховуючи викладене, просив стягнути з страхової компанії 81 851,54 грн страхового відшкодування.
ПрАТ "Провідна" пред'явило зустрічний позов, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 отримане страхове відшкодування в розмірі 72 678,46 грн як безпідставно набуте.
Позов мотивовано тим, що згідно із п. 32.3.1 укладеного договору добровільного страхування не вважається страховим випадком подія, внаслідок якої заподіяно шкоду застрахованому транспортному засобу та нанесено збитки страхувальнику у результаті умисних дій страхувальника, членів його родини або водія страхувальника та відповідно п. 32.3 - втрати застрахованого транспортного засобу внаслідок незаконного заволодіння шляхом обману або зловживання довірою. Отже даний випадок не є страховою подією.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 8 квітня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 81 851 грн.
У зустрічному позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року ухвалу апеляційного суду Волинської області від 8 квітня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому апеляційному розгляді рішенням апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2015 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні заявленого позову.
Зустрічний позов ПрАТ "СК "Провідна" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ "СК "Провідна" отримане страхове відшкодування у розмірі 72 678,46 грн та судові витрати у сумі 1 499,44 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що втрата автомобіля ОСОБА_3 відбулась в результаті умисних дій особи, яка мала право на керування, погоджене із останнім та ОСОБА_3, не було передано ПрАТ "СК "Провідна" повного комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а відтак відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.
Задовольняючи зустрічний позов ПрАТ "СК "Провідна", суд апеляційної інстанції виходив із того, що вироком суду на користь ОСОБА_3 стягнута спричинена матеріальна шкода в повному обсязі, тому останній не має права на отримання страхового відшкодування від страховика.
Проте повністю з такими висновками погодитися не можна, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положення ч. 16 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Установлено, що 1 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Провідна" було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого ОСОБА_3 застрахував належний йому автомобіль марки "Ssangyong Kyron M2000XDI", держаний номерний знак НОМЕР_1, 2007 року випуску.
Відповідно до п. п. 6, 7 договору страхування страхова сума становить 171 700 грн, франшиза - 17 170 грн.
6 вересня 2007 року між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Провідна" було укладено додаткову угоду № 1 до договору страхування, відповідно до умов якої вигодонабувачем за вищевказаним договором страхування є ПАТ "ВТБ Банк".
29 листопада 2007 року ОСОБА_3 передав застрахований автомобіль в оренду ПП "Даніела-Тур", яке здійснює діяльність з прокату транспортних засобів.
25 грудня 2008 року на підставі договору оренди ПП "Даніела-Тур" вказаний автомобіль передало в оренду ОСОБА_4
У січні 2008 року застрахований транспортний засіб було викрадено.
15 липня 2008 року ПрАТ "СК "Провідна" складено страховий акт, згідно якого дану подію визнано страховим випадком та 21 липня 2008 року виплачено вигодонабувачу - ПАТ "ВТБ Банк" страхове відшкодування в розмірі 72 678,46 грн.
Статтею 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.
Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені ст. 26 Закону України "Про страхування" і ст. 991 ЦК України. Інші підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно з ч. 2 ст. 991 ЦК та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" можуть передбачатися лише у договорі, якщо це не суперечить закону.
Відповідно до п. 23.2.5 договору страхування страховим ризиком є незаконне заволодіння застрахованим транспортним засобом з будь-якою метою (викрадення або спроба викрадення застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання встановленого, на ньому) ("Ризик викрадення").
Вирішуючи спір, апеляційний суд на вказане уваги не звернув та залишив поза увагою, що страховий акт ПрАТ "СК "Провідна" від 15 липня 2008 року, згідно якого дану подію визнано страховим випадком та виплачено страхове відшкодування, в установленому законом порядку не скасовано та не визнано недійсним.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду Волинської області від 8 квітня 2014 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй ухвалі від 12 листопада 2014 року зазначав, що при розгляді справи суд не повно встановив фактичні обставини справи, зокрема не з'ясував, чи виконано вказаний вирок суду в частині стягнення коштів та не навів якими доказами це підтверджено.
З матеріалів справи не вбачається, що при новому розгляді вказані обставини були предметом судового дослідження та перевірки доказами.
Згідно ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
При новому розгляді справи, апеляційний суд вимоги суду касаційної інстанції не виконав, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого у справі рішення апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 20 січня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.М. Колодійчук
В.С. Висоцька
О.В. Закропивний
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська