Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Закоропивного О.В., Маляренка А.В.,

Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 січня 2011 вона подарувала сину відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_6, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, спадкоємцем першої черги після його смерті є відповідач.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року, змінененим рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року, договір дарування квартири визнано недійсним.

Проте відповідач відмовляється повернути позивачу у власність спірну квартиру.

Посилаючись на ці обставини та на ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, позивач просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та складається з: кімната площею 12,9 кв. м; кімната площею 16,2 кв. м; кухня площею 6,5 кв. м; вбиральня площею 2,4 кв. м; коридор площею 7,4 кв. м.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Установлено, що 25 січня 2011 позивачка ОСОБА_3 подарувала сину відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_6, двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер (а. с. 7), спадкоємцем першої черги після його смерті є відповідачка ОСОБА_4

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2014 року, зміненого рішенням апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року, договір дарування спірної квартири визнано недійсним (а. с. 10-17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказував на те, що відповідачка відмовляється повернути їй у власність спірну квартиру, при цьому суд керувався ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, указував на те, що судом першої інстанції застосовані положення ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, які є загальними і регулюють поняття, зміст та межі здійснення права власності, й не застосовуються до відносин відновлення права шляхом визнання права власності. У даному випадку між сторонами у справі виникли правовідносини, які регулюються ст. 392 ЦК України, за якою особа, яка є вже є власником, має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, яка є відповідачем у справі; 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім цього, апеляційний суд указав на те, що судом до участі у справі не залучено ОСОБА_7, хоча зазначене рішення впливає на її права та обов'язки, та приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Качук О.М., оскільки позивач указує на те, що саме нотаріус не повертає їй документи на спірну квартиру.

Установлено, що в спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_3, її дочка ОСОБА_4 та дочка внука ОСОБА_9

З відповіді державного нотаріуса Шостої одеської державної нотаріальної контори ЛангольфЮ.Д. № 2382/02-04 убачається, що 13 серпня 2014 року була заведена спадкова справа № 392/2014 щодо майна ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем за законом є ОСОБА_7 на підставі заяви про прийняття спадщини від 13 серпня 2014 року

ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 48), після смерті якої відкрилась спадщина на Ѕ частини квартири АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_9, яка прийняла спадщину, але не оформила її (а. с. 48).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Оскільки на стадії апеляційного провадження апеляційний суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі в розгляді справи осіб, які не були залучені судом першої інстанції, то в разі встановлення апеляційним судом порушення судом першої інстанції норм ЦПК України (1618-15) по вирішенню питання щодо складу осіб, апеляційний суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з цих підстав, а позивач вправі повторно звернутися до суду першої інстанції з цими ж позовними вимогами та зазначенням сторін, які повинні брати участь у розгляді справи.

Однак апеляційний суд на вказане уваги не звернув та переглянув рішення суду першої інстанції по суті, за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в розгляді справи, вказавши про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, тим самим вийшовши за межі наданих йому повноважень та порушивши право позивача на повторне звернення до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав.

Не може залишатися в силі й рішення суду першої інстанції, оскільки судом не встановлено коло осіб, які мають брали участь у розгляді справи та права яких можуть бути порушені ухваленим у справі рішенням.

Зазначені порушення процесуального закону унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та є відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвалених у даній справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.