Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Маляренка А.В.,

Попович О.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк", про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, неустойки та збитків; за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення страхового відшкодування, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року,

У травні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила та остаточно просила стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Альфа Страхування") на свою користь 12 655 грн 90 коп. страхового відшкодування, неустойку у розмірі 5 810 грн 05 коп., збитки у розмірі 3 700 грн, а також судові витрати у справі.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовувала тим, що 12 березня 2012 року між нею та ПрАТ "СК "Альфа Страхування" було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, № 046.0600804.066, предмет страхування за яким - автомобіль "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Вказаний автомобіль придбано позивачем за кредитні кошти, отримані від Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк"), згідно з кредитним договором від 12 березня 2008 року № 700004546, який забезпечений заставою цього транспортного засобу. Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ "Альфа-Банк". 06 червня 2012 року шляхом зовнішнього впливу було нанесено пошкодження заднього бампера, кришки багажника указаного автомобіля. Позивач повідомив страхову компанію про вказаний страховий випадок та подав останній необхідні документи. Проте відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з тим, що страхувальником свідомо подано неправдиві відомості про обставини настання страхового випадку, в тому числі надання відомостей про пошкодження, що відбулися в різний час і за різних обставин як про один страховий випадок. Не погоджуючись із такою відмовою, ОСОБА_3 змушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Обґрунтовуючи розмір заявлених позовних вимог, ОСОБА_3 посилається на звіт від 03 вересня 2012 року № 05/08/12-С, складений суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Крок" (далі - ТОВ фірма "Крок"), згідно з яким розмір майнової шкоди складає 14 025 грн 90 коп., а з відрахуванням франшизи у сумі 1 370 грн сума страхового відшкодування складає 12 655 грн 90 коп. Неустойку у розмірі 5 810 грн 05 коп. обґрунтовувала наявністю підстав, передбачених ст. 625 ЦК України. Крім того, просила стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 1 700 грн, витрати за надання правової допомоги у розмірі 2 тис. грн, а також судові витрати у справі.

У вересні 2013 року третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору ПАТ "Альфа-Банк" звернулося до суду з вищевказаним позовом до ПрАТ "СК "Альфа Страхування", у якому просило стягнути з останнього на свою користь 12 655 грн 90 коп. страхового відшкодування та судові витрати у справі.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору - ПАТ "Альфа-Банк" скасовано, в задоволенні цього позову відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Альфа-Банк" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У силу вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає наведеним нормам процесуального права, є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Судом встановлено, що за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, від 12 березня 2012 року № 046.0600804.066, укладеним між ПрАТ "СК "Альфа Страхування" та ОСОБА_3, застраховано автомобіль "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Строк дії договору з 00 год. 00 хв. 12 березня 2012 року до 23 год. 56 хв. 12 березня 2013 включно. Страхова сума визначена у розмірі 137 тис. грн, а розмір франшизи - 1 % від страхової суми. Вигодонабувачем за договором є ПАТ "Альфа-Банк".

Указаний вище автомобіль придбано ОСОБА_3 за грошові кошти, отримані в кредит від ПАТ "Альфа-Банк" відповідно до кредитного договору від 12 березня 2008 року № 700004546, який забезпечений заставою вищевказаного транспортного засобу.

06 червня 2012 року у м. Дніпропетровську на перехресті просп. Карла Маркса, та вул. Леніна, 10 за участю автомобіля "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок чого пошкоджено вказаний автомобіль.

Про вказаний страховий випадок ОСОБА_3 повідомила страхову компанію і звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування.

Листом ПрАТ "СК "Альфа Страхування" від 02 серпня 2012 року ОСОБА_3 відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, що мало місце 06 червня 2012 року, з тих підстав, що вона повідомила неправдиву інформацію щодо предмета страхування, зокрема, у експертів цієї компанії викликав сумніви характер виникнення пошкоджень автомобіля щодо можливості їхнього утворення внаслідок заявлених обставин.

Під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 30 грудня 2013 року призначено у справі судову транспортно-трасологічну експертизу.

Відповідно до висновку судової транспортно-трасологічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 березня 2014 року № 301-14 неможливо визначити механізм утворення слідів на транспортному засобі, як і визначити послідовність утворення пошкоджень на транспортному засобі. За умов, якщо автомобіль знаходився у нерухомому стані, то пошкодження на ньому могли утворитися в результаті наїзду на нього іншого транспортного засобу. Крім того, експертом вказано, що автомобіль "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, на момент первинного контакту міг знаходитися у нерухомому стані або рухався з малою швидкістю (рухомому), проте визначити це у категоричній формі експертним шляхом неможливо.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 у повному обсязі, суд першої інстанції, з яким у цій частині погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимогу про стягнення страхового відшкодування вона може заявляти лише у разі уповноваження її належним чином вигодонабувачем ПАТ "Альфа-Банк", проте останній на це ОСОБА_3 не уповноважував, натомість, подав окремий самостійний позов про стягнення страхового відшкодування на свою користь.

Рішення судів у цій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно виходив з того, що ДТП, яка відбулася 06 червня 2012 року за участю автомобіля "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, є страховим випадком, який передбачений договором страхування від 12 березня 2012 року № 046.0600804.066, укладеним між ОСОБА_3 та ПрАТ "СК "Альфа-Страхування"; позивачем для отримання страхового відшкодування виконано усі вимоги, передбачені вказаним договором.

При цьому суд обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо неправдивого повідомлення страхувальником щодо предмета страхування, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин суд дійшов правильного висновку про стягнення із ПрАТ "СК "Альфа Страхування" на користь вигодонабувача ПАТ "Альфа-Банк" страхового відшкодування.

На обґрунтування розміру заборгованості, яка підлягає стягненню на користь ПАТ "Альфа-Банк", суд правильно виходив зі звіту від 03 вересня 2012 року № 05/08/12-С про визначення вартості матеріального збитку автомобіля "Volkswagen jetta", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно з яким матеріальний збиток в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 408 грн 89 коп.

Оскільки відповідно до п. 7.1 договору страхування знос при визначенні суми збитків не враховується, тому правильним є висновок суду про визначення розміру збитків у сумі 14 025 грн 90 коп. та з урахуванням розміру франшизи у сумі 1 370 грн, до сплати підлягає сума страхового відшкодування у розмірі 12 655 грн 90 коп.

Безпідставно скасовуючи законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення спору, всупереч вимогам ст. ст. 303, 304, 316 ЦПК України належним чином не з'ясував характеру і суті заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, а також на порушення вимог ст. ст. 10, 57, 60, 212, 303 ЦПК України не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.

Помилковим і таким, що спростовується матеріалами справи, зокрема висновком судової транспортно-трасологічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 25 березня 2014 року № 301-14, є висновок апеляційного суду про недоведеність позову у зв'язку з ненаданням позивачами беззаперечних доказів на підтвердження доводів позовів, які б спростовували заперечення відповідачів.

Крім того, слід зазначити, що, враховуючи наявні у справі докази, не вбачається необхідності в призначенні повторної чи додаткової експертизи.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2014 року скасувати, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.