Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Колодійчука В.М., суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В., Закропивного О.В., Фаловської І.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю), за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним вище позовом, у якому просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області на його користь 22 526 грн 98 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 65 772 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, які були завдані незаконним діями відповідача, які полягали у недоплаті пенсійних виплат за період з вересня 2008 року по 27 березня 2012 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року, у відкритті провадження у справі відмовлено з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з того, що ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства, однак його позовні вимоги стосуються оскарження дій суб'єкту владних повноважень, правовідносини між сторонами спору є публічно-правовими, а тому позов підлягає розгляду в порядку, передбаченому КАС України (2747-15) .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України касаційний суд перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах касаційної скарги.

У частині 2 статті 122 ЦПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя відмовляє у відкритті провадження у справі і вказаний перелік розширювальному тлумаченню не підлягає.

Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (ч. 2 ст. 21 КАС України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень, і такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

ОСОБА_6, звертаючись до суду з даним позовом, вказав у позовній заяві, що постановою Вищого Адміністративного Суду України від 08 жовтня 2013 року було залишено в силі постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2011 року, якою визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахунку пенсії, однак при цьому не вирішувалось питання про стягнення коштів чи відшкодування шкоди.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, вважати висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_6 мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, є передчасним та необґрунтованим без дослідження постанови Вищого Адміністративного Суду України від 08 жовтня 2013 року, на яку посилався позивач у позовній заяві.

Апеляційним судом недоліків допущених районним судом не виправлено.

Відповідно до ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення чинного цивільного процесуального законодавства, а суд апеляційної інстанції допущені недоліки не виправив, то оскаржувані в касаційному порядку ухвали судів першої і апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.