Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Мартинюка В.І., Євтушенко О.І., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., за участю представника позивача - ОСОБА_6,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест-Груп", ОСОБА_8 про зобов'язання замовника знести самочинне будівництво, за касаційною скаргою ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_9 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2013 року.

На указаній земельній ділянці на даний час він здійснює будівництво приватного будинку для подальшого проживання разом з родиною. Навесні 2014 року на земельній ділянці по вулиці Комінтерній поруч з його земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, почалися будівельні роботи житлового комплексу "Аристократ".

На зазначеній земельній ділянці анонсувалось будівництво 3-поверхового будинку, згідно із інформацією про об'єкт будівництва забудова здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю "Орлан-Інвест-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Інвест-Груп").

Згодом, як йому стало відомо, за фактом будівництва на вказаній земельній ділянці будується багатоповерховий будинок у п'ять поверхів.

Позивач вказує, що згідно з Генеральним планом забудови м. Ірпеня, що затверджений рішенням Ірпінської міської ради Київської області № 2639-39-УІ, а саме: планом зонування території м. Ірпінь Київської області, який розроблено Державним підприємством Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М.Білоконя, об'єкт забудови знаходиться в зоні садибної забудови (Ж-1); даний факт підтверджується відповіддю виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 08 грудня 2014 року № 01-20/3606.

Відповідно до плану зонування території міста Ірпеня, який є частиною Генерального плану міста Ірпеня, зона садибної забудови Ж-1 призначена для розташування одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-, двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках. Однак, незважаючи на існуючі містобудівні обмеження, власником та забудовником здійснено будівництво п'ятиповерхового житлового багатоквартирного будинку.

Позивач вказує, що будівництво житлового комплексу "Аристократ" порушує його права як власника житлового будинку, адже його земельна ділянка та його будинок знаходяться на одній вулиці (провулку) з об'єктом забудови. Придбаваючи земельну ділянку у 2013 році, він планував збудувати окремий приватний будинок для подальшого проживання у спокійному місці, без надмірного галасу великого міста, адже ця вулиця завжди була тихим місцем, де будувалися одно-, двоповерхові житлові будинки та влаштовувались сади, вказана місцевість у місті Ірпінь завжди була рекреаційною зоною.

Проте будівництво багатоквартирного будинку змінить статус вулиці, місце його майбутнього проживання втратить статус малонаселеної тихої вулиці за рахунок мешканців багатоквартирної забудови, кількість мешканців, які будуть проживати на вулиці, збільшиться. Відповідач будує будинок на 43 квартири, переважно це будуть молоді люди, яким притаманні вечорниці та відмічання різних свят, також зміниться екологія за рахунок збільшення автомобільного транспорту мешканців вулиці. Отже, за таких обставин будівництвом житлового комплексу "Аристократ" відповідач порушує його права та охоронювані законом інтереси. Зазначає, що такі зміни вже відбулися, по вулиці постійно з ранку до пізнього вечора їздять вантажні автомобілі, стоїть гуркіт будівельної техніки та механізмів, піднімається пил, бруд, зачасти дорога перекривається будівельною технікою, а тому неможливо певний час під'їхати до будинку.

Позивач просив зобов'язати ТОВ "Орлан-Інвест-Груп" за власний рахунок знести самочинне будівництво - житловий комплекс "Садовий", що складається з п'ятиповерхового багатоквартирного будинку та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

З урахуванням уточнення до позову позивач просив зобов'язати замовника самочинного будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 (житловий комплекс "Аристократ") ОСОБА_8 знести за власний рахунок самочинне будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями, що збудоване в АДРЕСА_2.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_9 просять скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1322, є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Встановлено, що згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, в, нове будівництво ІІІ категорії складності є ОСОБА_8 Так, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані відділом містобудування та архітектури м. Ірпінь від 01 жовтня 2014 року № 0082-10-2014, земельна ділянка використовується для будівництва на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності від 15 липня 2014 року № 24276859 та від 15 серпня 2014 року № 25627838.

14 липня 2015 року у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2, в у м. Ірпінь ІІІ категорії складності. Кількість поверхів - чотири та мансарда, загальна площа будівлі - 3 208,9 кв. м, кількість секцій - три, кількість квартир у житловому будинку - 43, загальна площа нежитлових приміщень - 835,0 кв. м.

Встановлено, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 41867855, від 06 серпня 2015 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 у м. Ірпені Київської області площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серії № 861, виданого 15 липня 2014 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу КопиловоюВ.О. - ОСОБА_8

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний номер 41866710, від 06 серпня 2015 року земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,05 га, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, серії № 1691, виданого 15 серпня 2014 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Лагодою О.С. - ОСОБА_8

Встановлено, що згідно з листом виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 08 грудня 2014 року № 01-20/3606 та викопіювання з плану зонування території м. Ірпінь земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 Київської області, знаходяться в зоні садибної забудови Ж-1.

Як убачається з листа відділу містобудування та архітектури Ірпінської міської ради від 16 червня 2015 року № 240, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки в м. Ірпінь по АДРЕСА_2, в ТОВ "Орлан-Інвест Груп" не видавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Також відповідно до п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) , датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Відповідно до п. 17 даного Порядку реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) . Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За змістом ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди дійшли висновку, що в судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів тих обставин, що будівництвом багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, відповідачем ОСОБА_8 порушено права позивача як власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, а тому доводи позивача є необґрунтованими.

Крім того, оскільки відповідачем ОСОБА_8 14 липня 2015 року було отримано вищезазначену декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 в у м. Ірпінь, що свідчить про те, що будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 здійснювалося на підставі дозвільних документів, а тому, виходячи з положень ст. 376 ЦК України, відсутні передбачені законом підстави вважати дане будівництво самочинним та відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача знести зазначене будівництво.

Касаційна скарга не містить доводів на спростування вказаних висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.