Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про поділ будинку в натурі,

У вересні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом, у якому зазначали, що сторони у справі є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1. Право власності за позивачами визнано рішеннями Овруцького районного суду Житомирської області, що набрали законної сили, відповідно до яких ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить по 1/8 частини вказаного будинку, який до смерті належав їхньому батькові - ОСОБА_9; ОСОБА_6 - 5/32 частини будинку, яку вона успадкувала після смерті сина - ОСОБА_10 (який у свою чергу успадкував Ѕ частини будинку за заповітом, складеним його бабою ОСОБА_11); ОСОБА_2 - 15/32 частини будинку, яку вона успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки сторони в добровільному порядку не можуть дійти згоди з ОСОБА_2 щодо користування належним їм на праві спільної часткової власності житловим будинком, просили виділити в натурі у спільне володіння і користування 17/32 частини будинку по АДРЕСА_1, вартістю 74 360 грн 72 коп., інші - 15/32 частини будинку, вартістю 65 612 грн 28 коп. - виділити ОСОБА_2 та її неповнолітнім дітям.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 травня 2015 року, позов задоволено.

Поділено у натурі житловий будинок по АДРЕСА_1 за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 лютого 2015 року № 10/02-2015.

Виділено у натурі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 17/32 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: веранду "1-1" площею 14,8 кв. м, кухню "1-2" площею 12,4 кв. м, 45/100 частини кімнати "1-3-2" площею 8,9 кв. м, сарай літ. "Д", погріб літ. "П", ганок "а12, 17/32 частини огорожі "1-3-1", на загальну суму 86 042 грн.

Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 влаштувати нову перегородку з дверним прорізом у приміщенні "1-1" площею 14,8 кв. м, що розділить приміщення веранди на тамбур та кухню, демонтувати частину суміжної перегородки між приміщенням № 1-3 площею 19,9 кв. м та № 1-2 площею 12,4 кв. м та в зовнішній стіні лівого фасаду житлового будинку "А" в приміщенні № 1-3 площею 19,9 кв. м пробити дверний проріз, з подальшим влаштуванням зовнішнього дверного блоку та штукатуренням укосів, та віконний проріз з подальшим улаштуванням віконного блоку та штукатуренням укосів.

Виділено у натурі ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 15/32 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: 55/100 частини кімнати "1-3-1" площею 11 кв. м, кімнату "1-4" площею 17,7 кв. м, сарай-літню кухню літ. "Б", сарай літ. "В", сарай літ. "Г", навіс літ. "Н", навіс літ. "Н1", навіс літ. "Н2", туалет літ. "3", 15/32 частини огорожі "1-3-2", на загальну суму 73 758 грн.

Зобов'язано ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у приміщенні "1-3" площею 19,9 кв. м влаштувати нову глуху перегородку, що розділить приміщення кімнати на житлову кімнату, тамбур та кухню (передбачити заходи щодо зміни функціонального призначення).

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, грошову компенсацію у розмірі 1148 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суди обґрунтовано задовольнили позов відповідно до вимог ст. ст. 364, 367 ЦК України та ст. 152 ЖК України з урахування варіанту № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 лютого 2015 року № 10/02-2015, оскільки спірний житловий будинок технічно можливо поділити, але з незначним відхиленням від розміру часток кожного співвласника та за умови здійснення певних переобладнань.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, яким судом апеляційної інстанції надана відповідна оцінка, на правильність висновків судів такі доводи не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про поділ будинку в натурі.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.