Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів:Завгородньої І.М., Горелкіної Н.А., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення коштів за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2015 року,

У листопаді 2014 року позивач звернулась до суду з даним позовом, в обгрунтування якого зазначила, що 23 липня 2014 року між нею та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення № 1984586, оформленого в рамках пакету послуг "Перший", відповідно до умов якого вона внесла на рахунок банку кошти в розмірі 6800 доларів США з процентною ставкою по вкладу в розмірі 12 % річних строком на 3 місяці до 23 жовтня 2014 року.

05 серпня 2014 року між нею та відповідачем укладено договір стокового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в рамках пакету послуг "Перший" № 1995740, відповідно до умов якого вона внесла на рахунок банку кошти у розмірі 6 000 доларів США з процентною ставкою по вкладу в розмірі 12 % річних строком на 3 місяці до 05 листопада 2014 року.

27 жовтня 2014 року позивач звернулася до відповідача з вимогою про повернення коштів за договором банківського вкладу в сумі 6800 доларів США, зазначивши, що у випадку неповернення депозиту вона не зможе виконати свої зобов'язання за договором купівлі-продажу транспортного засобу марки Мерседес-Бенц від 19 вересня 2014 року та сплатити в строк до 05 листопада 2014 року вартість автомобіля у розмірі 24 000 долари США, а також втратити завдаток в сумі 17 500 доларів США, переданий на виконання умов договору купівлі - продажу.

Оскільки відповідач кошти не повернув, просила суд стягнути з нього на свою користь кошти за депозитними вкладами у розмірі 12 800 доларів США, проценти у розмірі 384 долари США та завдані збитки у розмірі втраченого завдатку у сумі 17 500 доларів США.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 03 лютого 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_4 кошти за договором банківського вкладу в сумі 10 664 долари США.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі втраченого завдатку, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення з ПАТ "КБ "Надра" на користь ОСОБА_4 коштів за договором банківського вкладу в сумі 10 664 долари США, визначено дану суму стягнення у розмірі 10 609,26 доларів США.

В іншій частині вказане рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про стягнення збитків і ухвалити в цій частині нове про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі втраченого завдатку, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків в розумінні ст. 22 ЦК України, в результаті яких вона зробила або зобов'язана зробити витрати для відновлення свого порушеного права.

В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.