Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року,

У серпні 2014 року Харківська міська рада звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 150 574 грн 93 коп. та судові витрати у справі.

На обґрунтування позову зазначала, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради затверджено порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру пайового внеску. 27 листопада 2013 року було прийнято в експлуатацію капітальний ремонт вбудованих нежитлових приміщень першого поверху № 19-23 житлового будинку по АДРЕСА_1. Замовником будівництва за декларацією є ОСОБА_3 Відповідач повинна була у повній мірі виконувати обов'язки пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, однак визначений законом та порядком обов'язок вона не виконала та не уклала з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради договір про пайову участь до прийняття вищевказаного об'єкта будівництва до експлуатації. ОСОБА_3 повідомлялася про необхідність укладання відповідного договору, проект якого було надіслано на її адресу, але вона відмовилась від укладання договору, оскільки вважала такі вимоги безпідставними. Такими діями відповідача порушуються права та інтереси територіальної громади м. Харкова на отримання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Таким чином, внаслідок неукладення замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів у сумі 150 574 грн 93 коп., у зв'язку із чим позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 листопада 2014 року позов Харківської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради збитки у розмірі 150 574 грн 93 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року рішення місцевого суду скасовано та відмовлено у задоволенні позову Харківської міської ради. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Харківська міська рада, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції з посиланням на Порядок виконання будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) , частини 1, 2, 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункти 1.3-1.5, 2.1, 3.6, 5.4, розділ 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 9 листопада 2011 року (зі змінами, внесеними рішенням від 22 травня 2013 року № 319), ст. 623 ЦК України, виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що відповідач у справі, здійснивши капітальний ремонт нежитлових приміщень, які знаходяться в багатоквартирному житловому будинку, не є замовником будівництва в розумінні ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, а тому не є суб'єктом правовідносин щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальні інфраструктури м. Харкова, оскільки не є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок, а тому і не зобов'язана відшкодовувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 150 574 грн 93 коп.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції правильним, ґрунтується на нормах матеріального права та узгоджується з нормами процесуального права.

Судами установлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення першого поверху № 19-23, літ. "А-3", загальною площею 149,1 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 7 грудня 2011 року. У травні 2013 року відповідач розпочала капітальний ремонт вказаних нежитлових приміщень та згідно з Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 27 листопада 2013 року № ХК143133300435 капітальний ремонт вбудованих нежитлових приміщень першого поверху № 19-23 житлового будинку АДРЕСА_1, замовником якого є ОСОБА_3, вважається закінченим будівництвом та об'єкт готовий до експлуатації.

Відповідно до технічних паспортів від 23 травня 2011 року та від 29 березня 2013 року після проведення капітального ремонту площа нежитлових приміщень ОСОБА_3 не змінилася та складає 149 кв. м.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який був прийнятий 17 лютого 2011 року та набрав чинності 12 березня 2011 року, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

На виконання зазначених вимог Харківською міською радою рішенням виконавчого комітету від 9 листопада 2011 року № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до ст. 27-1 Закону України "Про планування та забудову територій" замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

27 грудня 2013 року на адресу ОСОБА_3 було направлено повідомлення про необхідність укладання договору пайової участі протягом десяти днів.

Представник ОСОБА_3 надав відповідь на зазначене вище повідомлення з посиланням на те, що ОСОБА_3 під час здійснення капітального ремонту не виступала у якості забудовника території, а тому не може бути суб'єктом правовідносин у сфері пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

14 лютого 2014 року Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу ОСОБА_3 було направлено Пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, який був додатком до цієї пропозиції. Також ОСОБА_3 було повідомлено, що у разі неврегулювання питання в 20-ти денний строк після отримання договору матеріали будуть направлені для вирішення питання в судовому порядку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала і установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що обов'язковою умовою для виникнення у сторін правовідносин щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова є наявність у замовника будівництва у власності чи користуванні земельної ділянки.

Надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, а тому ОСОБА_3 у даних правовідносинах не є суб'єктом правовідносин щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальні інфраструктури м. Харкова. Крім того, ОСОБА_3 не є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний житловий будинок, а тому і не повинна відшкодовувати позивачу збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 150 574 грн 93 коп.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Харківської міської ради відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.