Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Закропивного О.В., Штелик С.П.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_5, третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа - Бориспільська районна державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_5, поданою представником ОСОБА_6, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2015 року,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 право власності на 4/5 частки земельної ділянки, що розташована на території Старівської сільської ради, загальним розміром 6,3133 га у межах згідно з планом, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельної ділянки - рілля к.н. НОМЕР_1 площею 2,8201 га, земельної ділянки - рілля к.н. НОМЕР_2 площею 2,4051 га, земельної ділянки - пасовища к.н. НОМЕР_3 площею 0,6108 та сіножаті площею 0,4773 га.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина на вказані земельні ділянки, власником яких він був на підставі державного акта на право власності.

Зазначав, що він (позивач) прийняв спадщину у встановленому законом порядку шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою. Спадкоємці ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_5 в порядку ст. ст. 1274, 1275 ЦК України відмовились від прийняття спадщини на його користь, проте 18 вересня 2014 року нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Враховуючи наведене, просив задовольнити позовні вимоги.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_5, посилаючись на ч. 5 ст. 1224 ЦК України, просила усунути ОСОБА_4 від права на спадкування за законом, посилаючись на те, що останній ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік та тяжку хворобу перебував у безпорадному стані.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 березня 2015 року, первинний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 право власності па 4/5 частки земельної ділянки загальним розміром 6,3133 га у межах згідно з планом. цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старівської сільської ради, яка складається із земельної ділянки - рілля к.н. НОМЕР_1 площею 2,8201 га, земельної ділянки - рілля к.н. НОМЕР_2 площею 2,4051 га, земельної ділянки - пасовища к.н. НОМЕР_3 площею 0,6108 та сіножаті площею 0,4773 га.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій представником ОСОБА_11, ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи первинний позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із його обґрунтованості.

Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні зустрічних позовних вимог, суди керувався тим, що останньою не доведено обставин, які були б підставою для усунення ОСОБА_4 від спадкування після смерті ОСОБА_7

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів.

Оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли висновку про задоволення первинного позову ОСОБА_4 та про відмову ОСОБА_5 у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав вважати, що судами при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують

Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5, поданою представником ОСОБА_6, відхилити, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.