6-10141св15 Про визнання недійсними договорів позики та про задоволення вимоги - 03.06.2015 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма "Елекомс" до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_5, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року,

У квітні 2010 року закрите акціонерне товариство науково-виробнича фірма "Елекомс" (далі - ЗАТ НВФ "Елекомс") звернулось до суду з указаним вище позовом, у якому просило визнати недійсним договір позики на суму 1 999 400 грн, укладений 19 червня 2009 року між товариством та ОСОБА_4

У травні 2010 року ЗАТ НВФ "Елекомс" подало до суду позов про визнання недійним договору про задоволення вимоги, укладеного 11 грудня 2010 року з ОСОБА_3

Позивач посилався на те, що договір позики від імені товариства укладений неуповноваженою на це особою - ОСОБА_6, грошові кошти, вказані у договорі позики, до товариства не надходили, тобто договір є безгрошовим, оспорюваний правочин укладений внаслідок зловмисної домовленості між представниками однієї та другої сторони. При цьому договір про задоволення вимоги укладено з порушенням Закону України "Про заставу" (2654-12) та Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року зазначені судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року в задоволенні позову ЗАТ НВФ "Елекомс" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ЗАТ НВФ "Елекомс" задоволено. Визнано недійсним договір позики, укладений 19 червня 2009 року між ОСОБА_4 та ЗАТ НВФ "Елекомс" в особі голови правління ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрований у реєстрі за № 1086, зі змінами, внесеними договором про внесення змін та доповнень до договору позики від 11 грудня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрований в реєстрі за № 2468. Визнано недійсним договір про задоволення вимоги, укладений 11 грудня 2009 року між ОСОБА_4 та ЗАТ НВФ "Елекомс" в особі голови правління ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрований у реєстрі за № 2470. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ЗАТ НВФ "Елекомс" судовий збір у розмірі 8 грн 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, мотивуючи її тим, що 12 грудня 2013 року апеляційним судом Вінницької області була постановлена ухвала, якою вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2013 року стосовно ОСОБА_6, який був підставою для ухвалення даного рішення, скасовано.

Посилався на те, що оскільки в основу рішення апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року було покладено обставини, які стали підставою для обвинувачення колишнього голови правління ЗАТ НВФ "Елекомс" у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у підробці та перевищенні ним службових повноважень, за якими він був засуджений вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 13 серпня 2013 pоку, скасування цього вироку є обставиною, яка має істотне значення для справи.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 лютого 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі, поданій представником ОСОБА_5, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 16 лютого 2015 року та постановити нову ухвалу про задоволення заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відхиляючи заяву ОСОБА_3 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду м. Києва від 21 листопада 2013 року, апеляційний суд виходив із відсутності підстав для його скасування. При цьому суд вказав, що апеляційний суд, задовольняючи позов ЗАТ НВФ "Елекомс", виходив із того, що відносно ОСОБА_6 була порушена і розглядалась кримінальна справа щодо обвинувачення його у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 382 КК України, вирок щодо нього був постановлений Вінницьким міським судом Вінницької області 13 серпня 2013 року. Проте скасування вказаного вироку не є нововиявленою обставиною, оскільки справу направлено прокурору Вінницької області для організації проведення додаткового розслідування і відсутнє рішення суду про відсутність його вини.

Однак з такими висновком суду погодитися не можна.

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог ст. ст. 361- 365 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкти перегляду та компетенцію судів, які здійснюють такий перегляд.

Згідно зі ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) судам роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України).

Для визначених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Звертаючись із заявою про перегляд рішення апеляційного суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, заявник зазначав, що вирок, який став підставою для ухвалення цього рішення суду, скасований.

Вирішуючи справу, апеляційним судом не було належним чином перевірено чи дійсно вищевказані, наведені заявником обставини, є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 361 ЦПК України.

У п. 9 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 (v0004740-12) "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами" судам роз'яснено, що скасування судового рішення (п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Посилання суду на те, що вирок скасовано з процесуальних підстав і розслідування триває, є таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України пов'язує скасування рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами лише із фактом скасування судового рішення, яке було підставою для ухваленого рішення, виходячи із преюдиційного зв'язку судових рішень.

При цьому апеляційним судом не заперечувався преюдиційний зв'язок зазначених судових рішень. Отже, існування рішення суду, яке було ухвалено на обставинах, встановлених іншим судовим рішенням (вироком суду), яке скасовано, є незаконним.

У зв'язку з наведеним оскаржене судове рішення апеляційного суду в силу порушення вимог законності і обґрунтованості підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до апеляційного суду.