Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель В.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 9 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 23 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання правочину недійсним,

ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 13 жовтня 2014 року поштовим зв'язком він отримав із Тячівського районного суду Закарпатської області позовну заяву ХНУВС до його сина ОСОБА_5 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних із його навчанням, у сумі 39 232 грн 36 коп.

Із матеріалів справи він дізнався, що між ХНУВС, ГУ МВС України в Закарпатській області та ОСОБА_5, а також його дружиною ОСОБА_4, яка діяла від імені останнього, як законний представник неповнолітнього, укладено договір № 8214-8сд/3к від 11 листопада 2008 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Зазначав, що договір укладено без його відома та дозволу.

Увесь час ОСОБА_5 постійно проживав за місцем його проживання разом із ним та його дружиною.

Посилаючись на наведені обставини, просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та визнати недійсним договір № 8214-8сд/3к від 11 листопада 2008 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 9 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 квітня 2015 року, ОСОБА_3 відмовлено у позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, який діє через представника ОСОБА_2, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішень судів попередніх інстанцій.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний суд, застосувавши ст.ст. 15, 25, 33, 215, 221, 222, 526, 626- 629 ЦК України, ст.ст. 54, 64 ЗУ "Про вищу освіту", ст. 18 ЗУ "Про міліцію", належним чином оцінивши докази, подані сторонами, правильно виходив із того, що укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України не впливає на права чи обов'язки позивача, оскільки він не є стороною цього договору.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення, підстав для скасування яких не вбачається.

Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання правочину недійсним.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.