Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель В.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 3 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", третя особа - відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди землі,

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 6,150 га, розташованої на території Першотравенської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії від 17 лютого 2005 року серії ДП № 105472.

3 травня 2012 року між нею та ТОВ "Степове" укладено договір оренди указаної земельної ділянки строком на 5 років.

Оскільки відповідач протягом двох останніх років сплачує орендну плату із затримкою, посилаючись на ст.ст. 24, 25 ЗУ "Про оренду землі", ст. 141 ЗК України, Конвенцію про захист прав і основоположних свобод (995_004) , із урахуванням уточнень просила розірвати договір оренди землі.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, яка діє через свого представника ОСОБА_2, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішень судів попередніх інстанцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд, із висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, застосувавши ст.ст. 611, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 24, 25 ЗУ "Про оренду землі", на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені, виходив із недоведеності ОСОБА_3 систематичної несплати товариством орендних платежів як умови для розірвання договору оренди землі.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення, підстав для скасування яких не вбачається.

Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", третя особа - відділ Держземагентства у Софіївському районі Дніпропетровської області, про розірвання договору оренди землі.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.