Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 28 вересня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 31/243/06-N, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 69 690 доларів США зі сплатою 12,5 % річних з кінцевим терміном повернення до 27 вересня 2021 року.

26 червня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ "Кредитпромбанк" відступило ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/243/06-N.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, станом на 20 травня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 482 023 грн 26 коп., з якої: 429 380 грн 27 коп. - заборгованість за кредитом, 52 642 грн 99 коп. - заборгованість за відсотками, яку банк просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2006 року № 31/243/06-N у розмірі 482 023 грн 26 коп., з якої: 429 380 грн 27 коп. - заборгованість за кредитом, 52 642 грн 99 коп. - заборгованість за відсотками. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суди обґрунтовано задовольнили позов відповідно до вимог ст. ст. 516, 526, 1050, 1054 ЦК України на підставі розрахунку заборгованості, що у встановленому законом порядку відповідачем не спростований. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.