Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Іваненко Ю.Г., Гвоздика П.О., Мартинюка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про визнання незаконним рішення про звільнення з роботи та поновлення на роботі, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого вказав, що 09 жовтня 2015 року рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (далі - ТОВ "Домобудівник") його було звільнено з посади директора товариства згідно з п. 1 ст. 41 КЗпП України - одноразового порушення трудових обов'язків.
Посилаючись на те, що збори проведені з порушенням порядку, оскільки був відсутній кворум для прийняття рішень, порушено порядок звільнення, а саме: не отримано від нього пояснень з приводу порушень і звільнено в період непрацездатності та перебування у відпустці.
Крім того, позивач вважає, що порушення, за які його звільнено не є грубими і ним не вчинялися.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про визнання незаконним рішення про звільнення та поновлення на роботі відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 14 березня 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ТОВ "Домобудівник" від 09 жовтня 2015 року в частині звільнення з роботи ОСОБА_4.
Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ "Домобудівник" з 09 жовтня 2015 року.
У касаційній скарзі ТОВ "Домобудівник" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 13 листопада 2012 року, згідно з протоколом № 27 зборів учасників ТОВ "Домобудівник" від 12 листопада 2012 року, за його особистою згодою, призначено на посаду директора товариства.
Рішенням зборів учасників ТОВ "Домобудівник", оформленим протоколом від 09 жовтня 2015 року, позивача звільнено з посади директора товариства за п. 1 ст. 41 КЗпП України за грубе порушення трудових обов'язків, котре полягало в тому, що ОСОБА_4 вживалися заходи, в тому числі фізичне протистояння, щодо недопущення членів комісії з припинення діяльності товариства з обмеженою відповідальністю у зв'язку з реорганізацією в публічне акціонерне товариство, та неможливості складання ними передавального акта, тобто позивачем здійснювалися перешкоди з виконання рішення зборів учасників товариства від 09 червня 2015 року про реорганізацію ТОВ "Домобудівник" у ПАТ "Домобудівник".
Крім того, окремою підставою звільнення позивача за грубе порушення трудових обов'язків було неналежна організація ним, як керівником підприємства, ведення бухгалтерського обліку та, як наслідок, несвоєчасна сплата податків на значну суму, що призвело до податкової застави активів товариства та стягнення податкового боргу в судовому порядку .
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 вересня 2015 року у справі № 819/2324/15 за позовом Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області до ТОВ "Домобудівник" з останнього було стягнено податковий борг в сумі 641 651 грн 13 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки за платежами.
Дана сума податкового боргу складалась із заборгованості за податком на додану вартість в сумі 252 177 грн 73 коп., з яких 252 167 грн - основного платежу, 09 грн - штрафних санкцій, 01 грн 73 коп. - пені; заборгованості з орендної плати з юридичних осіб в сумі 382 603 грн 27 коп., з яких 185 177 грн 76 коп. - основного платежу та 197 425 грн 51 коп. - штрафних санкцій; із заборгованості за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 6 870 грн.
Таким чином, штрафні санкції становили 197 436 грн 34 коп. (штраф та пеня). Податковий борг у товариства утворився за період з січня по серпень 2015 року.
Постанову про стягнення податкового боргу окружним судом було ухвалено 31 серпня 2015 року, котра, як встановлено, не оскаржувалася, і набрала законної сили 10 вересня 2015 року, а рішення про звільнення позивача прийняте на зборах учасників товариства 09 жовтня 2015 року.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Домобудівник" від 09 червня 2015 року вирішено припинити діяльність ТОВ "Домобудівник" шляхом перетворення його у ПАТ "Домобудівник", діяльність голови товариства ОСОБА_4 визнано незадовільною, зобов'язано його передати документацію товариства голові комісії з припинення в особі ОСОБА_5
ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Домобудівник", ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства, оформлених протоколом від 09 червня 2015 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2015 року рішення господарського суду Тернопільської області від 15 вересня 2015 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Домобудівник", оформлених протоколом від 09 червня 2015 року
Постановою Вищого господарського суду України від 24 лютого 2016 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2015 року скасовано і залишено в силі рішення господарського суду Тернопільської області від 15 вересня 2015 року.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, керуючись п. 1 ст. 41 КЗпП України, виходив з того, що порушення, за які звільнено позивача не є одноразовим порушенням та носять тривалий, а не разовий характер, доказів на підтвердження підстав вважати будь-яке з них або їх у сукупності грубими немає, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для звільнення позивача за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
Крім того, апеляційний суд вірно зазначив, що звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України має здійснюватись з дотриманням вимог, визначених в ст. ст. 40, 148, 149 КЗпП України.
Встановивши, що згідно з наказом від 02 жовтня 2015 року № 67 ОСОБА_4 з 05 жовтня 2015 року перебував у відпустці, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнивши позивача на час перебування у відпустці, відповідачем порушено ст. 40 КЗпП України.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду, врахувавши п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №" 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , вірно вказала на те, що на порушення ст. 149 КЗпП України, відповідачем не відібрано у позивача письмових пояснень щодо одноразового грубого порушення трудових обов'язків.
Встановивши, що позивача було незаконно звільнено із займаної посади, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про поновлення його на попередній роботі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що наказ від 02 жовтня 2015 року № 67 про відпустку ОСОБА_4 не має юридичної сили, у зв'язку з тим, що рішенням загальних зборів від 09 червня 2015 року позивача усунуто від виконання обов'язків директора, є безпідставними, оскільки звільнення ОСОБА_4 відбулось лише на підставі рішення загальних зборів та наказу від 09 жовтня 2015 року.
Посилання відповідача на те, що при звільненні позивача за п. 1 ст. 41 КЗпП України не підлягають застосуванню норми КЗпП України (322-08) , якими врегульовано питання накладення дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, оскільки позивача звільнено за порушення трудових обов'язків, не може бути взято до уваги як таке, що суперечить вищезазначеним вимогам ч. 3 ст. 41, ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України.
З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" відхилити.
Рішення апеляційного суду Тернопільської області від 14 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Ю.Г. Іваненко
П.О. Гвоздик
В.І. Мартинюк