Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Західне регіональне управління" публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніала" про стягнення коштів за кредитним договором; за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніала" до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", третя особа - ОСОБА_4, про визнання припиненими договорів поруки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 05 лютого 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Ніала" (далі - ТОВ "Ніала") про стягнення коштів за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилався на те, що 27 вересня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит") в особі філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") в особі філії "Західне регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 158 400 доларів США зі сплатою 12,7 % річних з кінцевим терміном повернення 26 вересня 2022 року для придбання житлового приміщення. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань 27 вересня 2007 року банком було укладено три окремих договори поруки з товариством з обмеженою відповідальністю "Ніала", ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до умов яких останні поручилися перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Взяті на себе кредитні зобов'язання ОСОБА_4 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед банком. Враховуючи викладене, позивач, з урахуванням уточнень, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 135 174,87 доларів США.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ "Ніала" звернулися до суду із позовом до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", третя особа - ОСОБА_4, про визнання припиненими договорів поруки. В обґрунтування позову посилалися на те, що вони виступили поручителями за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором від 27 вересня 2007 року. Оскільки банк, реалізувавши своє право на дострокове повернення кредиту, не звернувся до них як поручителів з відповідним позовом протягом шести місяців, тобто до 08 січня 2010 року, то поручителі вважають, що строки звернення до них з вимогою про стягнення боргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" пропущені. Враховуючи викладене, просили визнати припиненими правовідносини поруки згідно договорів поруки від 27 вересня 2007 року.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2014 року вказані позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року позов ПАТ "Банк "Фінаси та Кредит" задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Ніала" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в розмірі 1 892 946,69 грн., з яких: 1 380 134,80 грн. - сума заборгованості по кредиту, 325 488,19 грн. - сума заборгованості по відсотках, 187 323,70 грн. - пеня. В задоволенні решти позову ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ "Ніала" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 05 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції змінено. Позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково, зустрічний позов ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ТОВ "Ніала" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором від 27 вересня 2007 року в розмірі 1 892 946,69 грн., з яких 1 380 134,80 грн. - сума заборгованості по кредиту, 325 488,19 грн. - сума заборгованості по відсотках, 187 323,70 грн. - сума заборгованості по пені. Визнано припиненими договори поруки від 27 вересня 2007 року, укладені між ВАТ "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Ніала". Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Установлено, що 27 вересня 2007 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 158 400 доларів США зі сплатою 12,7 % річних з кінцевим терміном повернення 26 вересня 2022 року.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань 27 вересня 2007 року банком було укладено три окремих договори поруки з ТОВ "Ніала", ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно до умов яких останні поручилися перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно з п. 5.1. указаних договорів поруки порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя.
Банк звернуся до боржника та поручителів з вимогою щодо дострокового погашення кредиту 08 липня 2009 року (а.с. 24-26), а з позовом до суду - у липні 2013 року, тобто, через чотири роки.
Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Змінюючи рішення місцевого суду, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну правову оцінку, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 559 ЦК України, правильно виходив з того, що усі три договори поруки є припиненими, оскільки банком не пред'явлено вимоги до поручителів про виконання ними солідарного з боржником зобов'язання в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Посилання суду апеляційної інстанції про припинення поруки також і з 15 квітня 2012 року, як на самостійну підставу, не впливає на законність рішення суду щодо припинення договорів поруки.
Посилання в касаційній скарзі на мирову угоду не має правового значення, оскільки вона укладена в іншій справі щодо визнання дій банку неправомірними, визнання додаткового договору до кредитного договору неукладеним та розірвання договорів поруки. Доказів того, що внаслідок укладення мирової угоди втратили чинність чи скасовані вимоги банку до поручителів про дострокове повернення у повному обсязі отриманих ОСОБА_4 кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відхилити.
Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 05 лютого 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
І.М. Фаловська