Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель В.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10 жовтня 2006 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4 490 грн 80 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто по серпень 2012 року.

Зазначало, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання по договору, унаслідок чого виникла заборгованість у сумі 22 907 грн 17 коп., яка складається із 4 490 грн 80 коп. - заборгованості за кредитом, 16 849 грн 36 коп. - заборгованості по процентах за користування кредитом, 500 грн - штрафу (фіксована частина), 1 067 грн 01 коп. - штрафу (процентна складова).

Враховуючи наведені обставини, просило позов задовольнити та стягнути із ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитом.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 січня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2015 року рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк".

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2006 року у розмірі 9 297 грн 06 коп., яка складається із 4 490 грн 80 коп. - заборгованості за кредитом, 4 806 грн 26 коп. - відсотків за користування кредитом за період із квітня 2011 року по серпень 2012 року.

У решті позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, застосувавши ст.ст. 256, 257, 261, 266, 267, 526, 530, 631, 1054 ЦК України, на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, виходив із доведеності банком факту неналежного виконанням відповідачем кредитних зобов'язань.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, апеляційний суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого не вбачається.

Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.