Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 04 березня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії,
в с т а н о в и в:
У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області (далі - УПФУ в м. Луцьку Волинської області) звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Луцьку Волинської області, одержуючи пенсію за віком з 09 вересня 2004 року, як працюючий пенсіонер, а з 01 листопада 2010 року - як непрацюючий пенсіонер згідно з поданою копією трудової книжки та розпискою від 04 жовтня 2010 року. У ході опрацювання списів працюючих пенсіонерів виявлено, що відповідач зареєстрована підприємцем з 05 жовтня 1995 року, про що не повідомила УПФУ в м. Луцьку Волинської області. У результаті перерахунку пенсії з 01 листопада 2010 року ОСОБА_2, як працюючому пенсіонеру (підприємцю) виникла переплата пенсії за період з 01 жовтня 2011 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 3 144 грн 62 коп.
Оскільки виплата коштів виникла внаслідок зловживань з боку ОСОБА_2, просило стягнути з відповідачки наміру виплачені суми пенсії у розмірі 3 144 грн 62 коп.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 04 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі УПФУ в м. Луцьку Волинської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами те, що суми пенсії виплачені ОСОБА_2 внаслідок її зловживань або подання нею недостовірних даних, що виключає стягнення цих сум у судовому порядку на підставі ч. 1. ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених сум пенсії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М. Ситнік