Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до відокремленого підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром Агро", товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром Агро" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18 березня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати наказ від 10 листопада 2014 року про звільнення незаконним, поновити на посаді електромонтера 5 розряду, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11 листопада 2014 року по день винесення рішення суду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 18 березня 2015 року, в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову про поновлення на роботі позивача, звільнення якого відбулося за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України), суд прийшов до правильного висновку, що трудовий договір припинився в строк, визначений сторонами, і домовленість між сторонами не була анульована. Оскільки останній день строку припадав на вихідний день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день відповідно до норми ст. 241-1 КЗпП України.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.