Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним триманням під вартою за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державної казначейської служби України, третя особа - прокуратура Київської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним триманням під вартою.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_4 150 тис. грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про стягнення 19 488 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності позивачу було завдано моральної шкоди, яка має бути відшкодована державою.

Рішення суду відповідає вимогам Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , ст. ст. 23, 1176 ЦК України.

Доводи скарги законність та обґрунтованість судових рішень не спростовують.

Таким чином, касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2015 року слід відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.