Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Жовтневий відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про стягнення заборгованості та неустойки за аліментами, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що з 07 вересня 2002 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5, за період якого у них народились діти: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітки (доходу), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 серпня 2011 року до досягнення дітьми повноліття. У зв'язку з неналежним виконанням судового рішення, станом на 08 липня 2014 року за ОСОБА_5 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 29 514 грн 31 коп.

Просила стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 514 грн 31 коп., а також пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 жовтня 2012 року по 08 липня 2014 року у розмірі 120 493 грн 66 коп.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 29 514 грн 31 коп., пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01 жовтня 2012 року по 08 липня 2014 року у розмірі 120 493 грн 66 коп., а всього - 150 007 грн 97 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2014 року змінено, зменшено стягнуту з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості з аліментів з 29 514 грн 31 коп. до 19 016 грн 91 коп., суму неустойки зі сплати аліментів до 15 720 грн 39 коп. та загальну стягнуту суму зі 150 007 грн 97 коп. до 34 737 грн 30 коп. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Судами встановлено, що з 07 вересня 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_7

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на дочок у розмірі Ѕ частини заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 серпня 2011 року до повноліття дітей (а. с. 5).

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно з довідкою-розрахунком від 08 липня 2014 року, виданої Жовтневим ВДВС Дніпропетровського МУЮ заборгованість ОСОБА_5 зі сплати аліментів з 2011 по 2014 рік склала 29 514 грн 31 коп. (а. с. 24).

Разом з тим відповідно до квитанції про переказ коштів за період з жовтня 2012 року по жовтень 2013 року відповідачем перераховано ОСОБА_4 10 497 грн 40 коп. (а. с. 2934).

Змінюючи рішення суду першої, апеляційний суд обґрунтовано зменшив стягувану суму заборгованості за аліментами та неустойки зі сплати аліментів, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами, що він частково погашав до жовтня 2013 року заборгованість за аліментами.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_6 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.