Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Дьоміної О.О.,

Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, про встановлення факту належності нерухомого майна на праві особистої приватної власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року,

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5, про встановлення факту належності нерухомого майна на праві особистої приватної власності.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено, встановлено факт того, що житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 36,8 кв. м, загальною площею 54,9 кв. м з надвірними спорудами та земельна ділянка за вказаною адесою площею 0,0490 га належали на праві особистої приватної власності ОСОБА_2, до їх відчуження 20 серпня 2013 року на користь малолітньої ОСОБА_7

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення по відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Апеляційним судом установлено, що 02 червня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду такими позовними вимогами: "1) Визнати, що житловий будинок АДРЕСА_1 на момент відчуження 20 серпня 2013 року був особистою власністю ОСОБА_2; 2) Визнати, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на момент відчуження 20 серпня 2013 року була особистою приватною власністю ОСОБА_2".

Інші позовні вимоги ОСОБА_2 не заявляла, первісні позовні вимоги та доводи на їх обґрунтування не змінювала та не уточнювала.

Справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення відповідно до норм ЦПК України (1618-15) підлягають розгляду в окремому провадженні, яке являється видом непозовного цивільного судочинства.

З поданої ОСОБА_2 позовної заяви прямо вбачається, що між сторонами існує спір, вирішення цієї позовної заяви необхідно для встановлення факту належності спірного майна на праві особистої власності позивачу і можливості їй розпоряджатися ними без згоди чоловіка, однак вимог щодо вирішення її порушених справ вона не заявляє.

За таких обставин висновок апеляційного суду про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтується на вимогах закону, оскільки ОСОБА_2 просила розглянути дану справу в позовному провадженні, тому суд мав розглянути та вирішити питання не тільки щодо встановлення факту належності їй спірного майна, а й щодо усунення порушень її прав, а таких вимог вона не заявляла. В окремому провадженні справа розглядатися не може оскільки вбачається спір про право.

Отже, встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_6 відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.