Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Хопти С.Ф.,

суддів: Журавель В.І., Червинської М.Є.,

Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на ухвалу Вінницького міського суду Вінницького суду від 13 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2015 року,

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") звернулося з указаною заявою посилаючись на те, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 3 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 травня 2010 року, головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 2 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АКБ "Східно-Європейський банк" боргу за договором кредиту. Боржником зазначено ОСОБА_3, а стягувачем - АКБ "Східно-Європейський банк". Зазначало, що оригінал виконавчого документу втрачений, тому просило суд про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2015 року, заяву ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Залишаючи без задоволення заяву ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не є стягувачем за указаним виконавчим листом.

З такими висновками погодився й суд апеляційної інстанції, зазначивши також, що наявність преюдиційної ухвали суду від 19 листопада 2014 року, не впливає на висновки суду, так як заявник мав право на її оскарження.

Проте повністю погодитись із висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом встановлено, що на виконання рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 3 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 травня 2010 року, головним державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції 2 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа по вказаній справі, виданого 1 грудня 2010 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АКБ "Східно-Європейський банк" боргу за договором кредиту. Боржником зазначено ОСОБА_3 Стягувачем - АКБ "Східно-Європейський банк".

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 378 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пп. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122 цс 13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Крім того, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" посилалось на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 липня 2014 року, якою замінено сторону виконавчого провадження АКБ "Східно-Європейський банк" на ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" і товариство набуло статусу сторони виконавчого провадження, та на встановлені цим судовим рішенням обставини про те, що воно є стягувачем у виконавчому провадженні, які не підлягають доведенню (ч. 3 ст. 61 ЦПК України).

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і безпідставно не врахував цю ухвалу як преюдиційне судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Частиною 1 ст. 371 ЦПК України передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Судом установлено, що заява про отримання дубліката виконавчого документа була подана ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа, однак банк не може вважатись таким, що втратив процесуальне право на отримання дубліката виконавчого документа.

Разом з тим поновлення пропущеного строку слід відрізняти від переривання строку давності для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Заява про поновлення строку подається одночасно з пред'явленням виконавчого документа до суду, який його видав або до суду за місцем виконання.

Таким чином, відсутність оригіналу виконавчого документа процесуально унеможливлює поновлення строку його пред'явлення.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" посилалось на те, що указаний виконавчий лист було втрачено, він не знаходиться ні у стягувача, ні у відділі державної виконавчої служби, і це унеможливлює виконання рішення суду та порушує майнові права товариства.

У порушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги, не дав їм належної юридичної оцінки, не навів мотивів їх відхилення та дійшов передчасного висновку про залишення ухвали районного суду без змін.

При цьому висновки апеляційного суду про необґрунтованість заяви товариства ґрунтуються на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.