Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а також визнати за ним право власності на ј частки зазначеної квартири. Позовні вимоги мотивовані тим, що з 17 жовтня 1997 року до 23 квітня 2014 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 08 квітня 2005 року, тобто у період шлюбу, ними було придбано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка була оформлена на ОСОБА_5 Зазначав, що на придбання квартири були використані кошти, які надала мати відповідачки ОСОБА_6, та кошти від продажу квартири АДРЕСА_3, яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 листопада 2000 року. 06 липня 2005 року квартира АДРЕСА_2 була безоплатно поміняна на Ѕ частини квартири АДРЕСА_5, яка належала ОСОБА_6 згідно договору міни від 05 липня 2005 року. Інша Ѕ частини цієї квартири вже належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29 січня 1997 року. У подальшому квартира АДРЕСА_5 була поміняна на квартиру АДРЕСА_1 згідно до договору міни від 15 липня 2005 року. Позивач вказував, що після розірвання шлюбу між ними виник спір щодо власності на квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що Ѕ частини цієї квартири є об'єктом права спільної сумісної власності, де він має право на ј її частини.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ј частини вказаної квартири.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що у відповідності до ст. ст. 60- 63, 70, 71 СК України Ѕ частини спірної квартири є об'єктом спільної сумісної власності сторін у справі, а тому підлягає поділу між сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Суди попередніх інстанцій повно встановили фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2015 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 23 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 03 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.