Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Львівського комунального підприємства "Старий Львів" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з участю третьої особи - Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал", про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2015 року,

У березні 2013 року Львівське комунальне підприємство "Старий Львів" (далі - ЛКП "Старий Львів") звернулося до суду з указаними позовом, посилаючись на те, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають та зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. З серпня 2011 року по лютий 2013 року не сплачують витрат за водопостачання, внаслідок чого станом на лютий 2013 року виникла заборгованість, яка в добровільному порядку не сплачена. Вказувало, що відповідачі порушують ст. 68 ЖК України, ст. 526 ЦК України та Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) .

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 листопада 2014 року в задоволені позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7 на користь ЛКП "Старий Львів" борг в сумі 2 818,29 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі відповідачі просять скасувати рішення апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Задовольняючи позов, апеляційний суд вірно виходив із того, що строк позовної давності переривався частковим погашенням боргу за спожиті житлого-комунальні послуги, тому на момент звернення до суду цей строк позивачем не був пропущений.

Заборгованість підтверджена розрахунками, яким суд дав належну оцінку.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, рішення апеляційного суду Львівської області від 20 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.