Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К., Cтупак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання іпотечного договору недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03 березня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання іпотечного договору недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 16 вересня 2008 року між ним та акціонерно-комерційним банком розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") було укладено кредитний договір № 935/8-329, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 57 948 доларів США для фінансування будівництва об'єкта нерухомості відповідно до договору № 49 "Про участь у Фонді Фінансування будівництва об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1". Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 уклав з банком іпотечний договір, за яким він передав банку в іпотеку майнові права на квартиру АДРЕСА_1, будівництво якої на той час не було завершено.

У подальшому будівництво будинку було завершено і ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності 13 липня 2011 року, а 16 лютого 2012 року уклав з ПАТ "Укрсоцбанк" договір про внесення змін та доповнень, за яким предметом іпотеки було визначено квартиру АДРЕСА_1.

Вказуючи, що договір іпотеки не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, яка була чинною на час укладення договору), оскільки майнові права на нерухоме майно без визначення їх виду не могли бути предметом іпотеки, позивач просив визнати недійсним договір іпотеки від 16 вересня 2008 року.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 03 березня 2015 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності підстав для визнання іпотечного договору недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 16 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та акціонерно-комерційним банком розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") було укладено кредитний договір № 935/8-329, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 57 948 доларів США для фінансування будівництва об'єкта нерухомості відповідно до договору № 49 "Про участь у Фонді Фінансування будівництва об'єкта нерухомості по АДРЕСА_1.

16 вересня 2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та банком було укладено іпотечний договір, за умовами якого ОСОБА_1 передав банку в іпотеку майнові права на квартиру АДРЕСА_1, будівництво якої на той час не було завершено.

У подальшому будівництво будинку було завершено 13.07.2011 року та ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності.

16 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір про внесення змін та доповнень, за яким предметом іпотеки було визначено квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди дійшли вірного висновку про те, що якщо предметом іпотеки була частина нерухомого майна - об'єкта незавершеного будівництва, право на набуття якого у власність іпотекодавець документально підтвердив, а після виділення цього об'єкта нерухомого майна в натурі і реєстрації на нього права власності як на окремий об'єкт нерухомості іпотекодавець та іпотекодержатель внесли відповідні зміни в договір іпотеки, визнавши саме цей об'єкт предметом іпотеки, то ці дії сторін є такими що не суперечать вимогам закону, зокрема, ст. 5 Закону України "Про іпотеку".

Вказані висновки узгоджуються з аналогічною правовою позицією Верховного суду України висловленої у Постанові судової плати у цивільних справах № 6-173цс14 від 03 грудня 2014 року.

Зазначені висновки судів також відповідають обставинам справи та узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 03 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.