6-8133св15 Про захист прав споживача шляхом розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості придбаного товару, неустойки, різниці вартості придбаного товару та відшкодування моральної шкоди - 20.05.2015 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" про захист прав споживача шляхом розірвання договору купівлі-продажу, стягнення вартості придбаного товару, неустойки, різниці вартості придбаного товару та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сав-Дістрибьюшн" (далі - ТОВ "Сав-Дістрибьюшн"), у якому просила розірвати договір купівлі-продажу планшета "Nexus7 Asus-1A051A", стягнути з відповідача на її користь вартість придбаного товару в розмірі 2 846 грн, неустойку за затримання усунення недоліків - 3 016 грн 76 коп., різницю між вартістю планшета на момент продажу та його ціною на момент ухвалення рішення у справі, а також 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Вимоги обґрунтовані тим, що 14 листопада 2013 року вона придбала у магазині "Фокстрот" у м. Рівне вищевказаний планшет зі встановленою гарантією на товар 12 місяців. У серпні 2014 року в межах гарантійного строку було виявлено недолік товару, у зв'язку з чим вона повернула в магазин планшет з вимогою усунути недолік товару, про що отримала відповідну квитанцію. 28 серпня 2014 року вона отримала акт сервісного центру про відсутність підстав для гарантійного ремонту, так як планшет було залито рідиною. На її звернення представник виробника планшетів "Asus" вказав, що в електронному реєстрі товарів, зданих на гарантійний ремонт, її планшет не зареєстровано і рекомендував повторно передати його для гарантійного ремонту в магазин "Фокстрот". Після цього вона ще декілька разів здавала планшет у ремонт, після чого у товару проявилися нові недоліки. 06 листопада 2014 року вона повернула планшет у магазин "Фокстрот" та подала заяву про повернення їй вартості товару. Посилаючись на викладене, просила позов задовольнити.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу планшета "Nexus7 Asus-1A051A" за ціною 2 846 грн, укладений 14 листопада 2013 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Сав-Дістрибьюшн". Стягнуто з ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" на користь ОСОБА_3 вартість планшета "Nexus7 Asus-1A051A" в розмірі 2 846 грн, різницю вартості планшета на день укладення договору купівлі-продажу та на час розгляду справи судом у розмірі 1 664 грн, а також 2 000 грн у відшкодування моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій у повній мірі не відповідають.

Судами встановлено, що 14 листопада 2013 року ОСОБА_3 придбала у магазині "Фокстрот" ТОВ "Сав-Дістрибьюшн" планшет "Nexus7 Asus-1A051A" вартістю 2 846 грн із гарантійним строком 12 місяців.

Внаслідок виникнення несправності придбаного товару (несправності функції "автоповорот") ОСОБА_3 14 серпня 2014 року, 29 серпня 2014 року та 20 жовтня 2014 року повертала його до магазину для проведення гарантійного ремонту. Останній раз також у зв'язку із виявленням тріщини в корпусі планшета.

06 листопада 2014 року планшет було повернуто ОСОБА_3 та остання виявила на ньому новий недолік у вигляді плями на екрані планшета.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що виявлений позивачем недолік товару є істотним, оскільки виник з вини виробника, після його усунення проявлявся знову з незалежних від споживача причин. Отже, права споживача були порушені відповідачем, а тому підлягають судовому захисту шляхом розірвання договору купівлі-продажу, повернення коштів за товар, а також відшкодування моральної шкоди.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна.

Відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право вимагати розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми в розумний строк лише у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи. Споживач має право пред'явити одну із вимог, передбачених ч. 1 ст. 8 цього Закону, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною 1 цієї ж статті.

Статтею 1 Закону встановлено, що істотним є недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з наведених ознак: він взагалі не може бути усунутий, його усунення потребує понад 14 календарних днів, він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно зі ст. 17 Закону за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов'язаний провести експертизу продукції. При цьому на споживача покладається обов'язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦК України на зазначені положення закону уваги не звернули, фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не з'ясували, зокрема, належним чином не перевірили доводи та заперечення відповідача щодо того, що після усунення недоліку придбаного товару його споживчі якості були перевірені ОСОБА_3 та претензії до якості виконаних робіт були відсутні, що підтверджується її підписом на квитанціях. Отже, суди не перевірили, чи є недоліки товару такими, наявність яких тягне розірвання договору, або відновлення порушеного права внаслідок виявлення наявних у товарі недоліків можливе шляхом пропорційного зменшення ціни товару.

Таким чином, висновки судів ґрунтуються на припущеннях, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України є неприпустимим.

Крім того, задовольняючи вимогу про розірвання договору та повернення сплаченої за товар суми у повному обсязі, суди попередніх інстанцій не вирішили питання про повернення товару продавцю.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, повністю не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.