Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_5, про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року,

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") про визнання договору поруки припиненим.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка посилалася на те, що 15 червня 2007 між ОСОБА_5 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір № 39.29-50/804к, за умовами якого ОСОБА_5 отримав

грошові кошти в розмірі 201 000 доларів США зі сплатою 11,95 % річних на строк до 14 грудня 2028 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 15 червня 2007 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено договір поруки.

Вказуючи, що оскільки банк в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку, в зв'язку з чим було збільшено обсяг відповідальності поручителя, на підставі ст. 559 ЦК України позивачка просила визнати договір поруки припиненим.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року, у задоволенні позову було відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені, дійшли вірного висновку про те, що оскільки банком відсоткова ставка не була змінена, то обсяг відповідальності поручителя збільшено не було, в зв'язку з чим відсутні підстави для визнання договору поруки припиненим.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.