Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадний банк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору поруки,

У квітні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Державний Ощадний Банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" (надалі - ПАТ "Ощадбанк") звернулося до суду із вказаним позовом, який уточнило під час розгляду справи, та просило: стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2006 року в сумі 489 781 грн 81 коп.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, звернути стягнення на зрошувальну систему марки BAUERMONOSTARBMS 100, 2006 року випуску, яка належить ОСОБА_4, яка передана в заставу ПАТ "Ощадбанк" за договором застави майна від 22 листопада 2006 року; реалізацію заставного майна провести шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) з дотриманням вимог цього закону, за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 22 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний Ощадний Банк", правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2369 про надання грошових коштів на споживчі потреби в сумі 249 000 грн зі сплатою 19 % річних за користування кредитом. 28 листопада 2006 року до кредитного договору укладено додаткову угоду перенесення строку погашення платежів по кредиту без змін кінцевого строку погашення кредиту, визначеного кредитним договором та 28 жовтня 2008 року укладено додаткову угоду, відповідно до якої встановлено, що кредит надається на 48 місяців зі строком остаточного повернення кредиту та сплати процентів не пізніше 22 листопада 2010 року. У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 22 листопада 2006 року між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки та з ОСОБА_4 договір застави майна. Ураховуючи, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, позивач просив позов задовольнити.

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Ощадбанк" про визнання недійсним договору поруки, мотивуючи свої вимоги тим, що договір поруки від 22 листопада 2006 року з ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 не укладала, ніколи не була знайома з ОСОБА_2, а тому не могла бути її поручителем за кредитним договором. На договорі поруки стоїть не її підпис, жодних листів від банку та ОСОБА_2 на її ім'я не надходило. Вона ніколи не працювала на підприємстві, яке вказано в договорі та доданих документах. Зазначала, що в усіх матеріалах договору та доданих документів підписи виконані не нею. Копія паспорта не відповідає дійсності, оскільки зроблена до вклеювання фото у віці 45 років. Крім того, вона з 03 березня 1973 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, проте в наданій позивачем копії її паспорту відсутня відмітка про реєстрацію шлюбу.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року, у задоволені первісного позову ПАТ "Ощадбанк" відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.

Визнано договір поруки від 22 листопада 2006 року № 1 укладений між ПАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_3 недійсним.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

15 травня 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ПАТ "Ощадбанк" подано касаційну скаргу на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року, тобто після закінчення строку, установленого ст. 325 ЦПК України.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, він підлягає поновленню.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із недоведеності позивачем факту укладення з ОСОБА_2 22 листопада 2006 року кредитного договору, похідних від нього договорів поруки і застави та отримання нею коштів.

Задовольняючи вимоги зустрічного позову, суди встановивши, що ОСОБА_3 не підписувала оспорюваного договору поруки, вірно виходили із наявності підстав для визнання його недійсним.

Вирішуючи спір, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалили законні й обґрунтовані рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Поновити Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" строк на касаційне оскарження заочного рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадний банк", третя особа: ОСОБА_2, про визнання недійсним договору поруки, за касаційною скаргою на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2015 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.