Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до казенного підприємства "Кіровгеологія" про визнання права на стаж наукової роботи, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральних збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2014 року,

В березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним вище позовом про: визнання права на стаж наукової роботи у період його роботи в казенному підприємстві "Кіровгеологія" з 01 січня 2002 року по 21 березня 2013 року, загалом 11 років 2 місяці 21 день; зобов'язання казенного підприємства "Кіровгеологія" видати довідку про стаж наукової роботи на підприємстві у зазначений період за формою, встановленою у додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) ; стягнення з відповідача 6 тис. грн моральної шкоди, 4 тис грн витрат за юридичні послуги, 730 грн 80 коп. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що майже тридцять років позивач відпрацював за основним місцем роботи у казенному підприємстві "Кіровгеологія" та його відокремлених структурних підрозділах, звільнився з роботи 21 березня 2013 року за власним бажанням, а при працевлаштуванні в державну установу "Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України" на посаду наукового співробітника з'ясувалось про відсутності у його трудовій книжці прямих вказівок на факт наявності наукового стажу. Надбавку за стаж наукової роботи, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 494 від 14 квітня 2004 року "Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи" (494-2004-п) , за новим місцем роботи ОСОБА_4 зможе отримати виключно за умови, що надасть із попереднього місця роботи довідку про стаж наукової роботи за формою, встановленою у додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 (637-93-п) року. Позивач звернувся до відповідача з проханням видати таку довідку, проте відповідач листом від 24 травня 2013 року повідомив його про те, що відсутні підстави для підтвердження наукового стажу роботи, але пообіцяв надати довідку щодо науково-дослідних робіт, які він проводив, працюючи на підприємстві. В подальшому, обіцяну довідку щодо науково-дослідних робіт також не видав, пославшись на відсутність правових підстав для цього, тому ОСОБА_4 просив суд задовольнити позов.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано право ОСОБА_4 на стаж наукової роботи у період його роботи в казенному підприємстві "Кіровгеологія" з 01 січня 2002 року до 21 березня 2013 року в загальному розмірі 11 років 2 місяці 21 день.

Зобов'язано казенне підприємство "Кіровгеологія" видати ОСОБА_4 довідку про стаж наукової роботи на підприємстві у період з 01 січня 2002 року до 21 березня 2013 року за формою, встановленою у додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 (637-93-п) року.

Стягнуто з казенного підприємства "Кіровгеологія" на користь ОСОБА_4 6 тис. грн моральної шкоди, 4 тис. грн витрат за юридичні послуги, 730 грн 80 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2014 року рішення районного суду скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з доведеності та обґрунтованості вимог позивача.

Апеляційний суд при ухваленні у справі нового рішення про відмову в позові, не погодився з висновками районного суду та встановив, що висновки районного суду ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях про обставини справи, на яких не можна було ухвалювати рішення про задоволення позову у відповідності до вимог ст. ст. 60, 213, 214 ЦПК України. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що діяльність позивача на підприємстві пов'язана із науково-дослідною роботою, крім того, зобов'язавши відповідача видати довідку за формою, встановленою у додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (637-93-п) , суд першої інстанції не взяв до уваги того, що довідка за відповідною формою надається тільки при виході на пенсію та для призначення пенсії. Як вбачається з матеріалів справи позивач не набув пенсійного віку та звернувся до суду з позовом про визнання права на стаж наукової роботи з метою отримання надбавки за стаж наукової роботи за новим місцем роботи.

Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.