Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Закропивного О.В., Коротуна В.М.

Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, третя особа - об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Грань", про зобов'язання усунути перешкоду в обслуговуванні газопроводу шляхом знесення споруд та скасування рішення виконавчого комітету,

за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" на рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2015 року,

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - ПАТ "Житомиргаз") звернулося до суду з указаним позовом, який уточнило процесі розгляду справи, та остаточно просило:

- зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди шляхом знесення прибудови біля житлового будинку по АДРЕСА_1, яка побудована на газопроводі низького тиску;

- скасувати рішення виконкому Попільнянської селищної ради Житомирської області (далі - Попільнянська сільрада) від 19 жовтня 2001 року № 152 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4

На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ПАТ "Житомиргаз" є організацією, яка здійснює обслуговування наземних і підземних газопроводів та споруд на них. Під час здійснення планового обходу трас підземних газопроводів працівниками управління експлуатації газового господарства ПАТ "Житомиргаз" було виявлено прибудову до житлового будинку, зведену на газопроводі низького тиску, який проходить через земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка згідно з рішенням виконкому Попільнянської сільради від 19 жовтня 2001 року № 152 передана у приватну власність ОСОБА_4

Позивач зазначав, що вказаний газопровід постачає природний газ до багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а розташування зазначеної прибудови несе додаткове навантаження на діючий газопровід, що може призвести до його пошкодження і витоку газу і, як наслідок, - до виникнення аварійно-небезпечної ситуації.

Зважаючи на вказане та посилаючись на ст. ст. 264, 526, 610 ЦК України, а також на те, що вказана прибудова унеможливлює вільний доступ до обслуговування газопроводу, ПАТ "Житомиргаз" просило позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Житомиргаз" задоволено частково, рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 листопада 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

У касаційній скарзі ПАТ "Житомиргаз", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із непорушності права власності на земельну ділянку та порушення позивачем вимог ст. 16 Закону України "Про трубопровідний транспорт", яка передбачає необхідність передачі матеріалів виконавчої зйомки, оформлених у встановленому порядку будівельно-монтажними організаціями і замовником, місцевим органам державної виконавчої влади і органам місцевого самоврядування для нанесення їх на районні карти землекористування, які у встановленому порядку надають відомості про місцезнаходження трубопроводів заінтересованим підприємствам, установам та організаціям; застосувавши рішення Європейського суду від 20 жовтня 2012 року "Рисовський проти України", суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення відповідачем його оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову з інших правових підстав, виходив з того, що ОСОБА_3 встановила спірні споруди на підставі відповідних дозволів виконавчого комітету Попільнянської сільради та паспортів прив'язки, затверджених відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Попільнянської районної державної адміністрації, які є чинними і не скасовані, тобто діяла у встановлений законом спосіб, дійшовши висновку, що вимога про знесення тимчасових споруд без скасування рішення виконкому Попільнянської сільради про надання відповідачу дозволу на розміщення комплексу тимчасових споруд "Торгівельні павільйони" в АДРЕСА_1 та припинення дії паспорта прив'язки є передчасною.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із дотриманням норм матеріального і процесуального права з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 лютого 2001 року рішенням виконкому Попільнянської сільради № 30 відведено ОСОБА_4 земельну ділянку для індивідуального будівництва одноквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1 (а. с. 190, т. 1).

Рішенням виконкому Попільнянської сільради від 19 жовтня 2001 року № 152 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку, площею 0,1520 га по АДРЕСА_1 а згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 26 жовтня 2001 року серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 оформив право власності на вказану земельну ділянку (а. с. 41, 50, 180, т. 1).

На підставі дозволу № 205.12.18, виданого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Житомирській області Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 26 червня 2012 року, відповідно до коду діяльності згідно з КВЕД 40.22.0 позивач ПАТ "Житомиргаз" обслуговує наземні та підземні газопроводи та споруди на них, та під час технічного огляду (обходу) трас розподільчих газопроводів і вводів ним установлено, що по зазначеній земельній ділянці проходить підземний газопровід низького тиску до багатоквартирного будинку (а. с. 14, 229-230, т. 1).

Під час технічного огляду (обходу) трас розподільчих газопроводів і вводів Попільнянським УЕГГ ПАТ "Житомиргаз" установлено, що по зазначеній земельній ділянці проходить підземний газопровід низького тиску до багатоквартирного будинку (а. с. 14, 229-230, т. 1).

Обґрунтовуючи підстави позову, ПАТ "Житомиргаз" посилалося на відсутність охоронних зон в державному акті на право приватної власності на землю від 26 жовтня 2001 року серії НОМЕР_1, а також зазначало, що рішення виконавчого комітету Попільнянської сільради від 19 жовтня 2001 року № 152 прийнято з порушенням ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції 1990) (далі - ЗК України (2768-14) ).

Відповідно до ст. 4 ЗК України 1990 року не можуть передаватися у приватну власність землі транспорту, до яких належать землі трубопровідного транспорту (ст. 69 ЗК України) .

За змістом ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" газопроводи низького тиску віднесені до промислових трубопроводів.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Враховуючи вказане та те, що по спірній земельній ділянці проходить підземний газопровід низького тиску без наземних споруд, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що зазначена земельна ділянка не належить до земель трубопровідного транспорту та може передаватися у власність громадянам, у зв'язку із чим відсутні підстави для визнання недійсним рішення виконкому Попільнянської сільради від 19 жовтня 2001 року № 152.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23 червня 2011 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 житловий будинок, незавершений будівництвом, готовністю 41 % та земельну ділянку площею 0,1520 га по АДРЕСА_1; перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 оформлено відповідною відміткою на державному акті, зробленою приватним нотаріусом (а. с. 41, 42, т. 1).

Рішеннями виконкому Попільнянської селищної ради від 02 листопада 2012 року № 178 та від 22 жовтня 2013 року № 120 ОСОБА_3 надано дозвіл на розміщення комплексу тимчасових споруд за вказаною вище адресою, згідно з якими виготовлено паспорти прив'язки тимчасових споруд "Торгівельні павільйони" (а. с. 55-60, 238-243, т. 1, а. с. 164, т. 2).

На підставі зазначених рішень та паспортів прив'язки ОСОБА_3 встановила тимчасові споруди "Торгівельні павільйони", що підтверджено актами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, складених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області від 18 вересня 2014 року та 09 липня 2015 року (а. с. 153, 154, т. 1).

Згідно з пп. 4.3.7 п. 4.3 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 01 жовтня 1997 року № 254 (z0318-98) (далі - Правила), при обході підземних газопроводів (у т. ч. з поліетиленових труб) повинен перевірятися стан газопроводів і виявлятися витікання газу за зовнішніми ознаками та, зокрема, виявлятися випадки будівництва будинків і споруд на відстані від газопроводу меншій, ніж це передбачено будівельними нормами і правилами (додатки 3, 4).

Також відповідно до пп. 4.3.7 п. 4.3 Правил (додаток 3) відстань від найближчих підземних мереж по горизонталі (у світлі) від підземних мереж до фундаментів будинків і споруд становить 2 м.

Зі змісту пп.4.3.15 п. 4.3 вказаних Правил вбачається, що уздовж траси підземного газопроводу повинні бути виділені смуги завширшки 2 м з обох боків від осі газопроводу, в межах яких не допускаються складання матеріалів і обладнання, садіння дерев, влаштування стоянок автотранспорту, гаражів, кіосків та інших споруд.

Суд апеляційної інстанції врахував, що розташування на земельній ділянці в охоронній зоні газопроводу будь-яких споруд не допускається, проте виходив з того, що ОСОБА_3 встановила спірні споруди на підставі відповідних дозволів виконавчого комітету Попільнянської сільради та паспортів прив'язки, затверджених відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Попільнянської районної державної адміністрації, які є чинними і не скасовані, тобто діяла у встановлений законом спосіб, дійшов обґрунтованого висновку, що вимога про знесення тимчасових споруд без скасування рішення виконкому Попільнянської сільради про надання їй дозволу на розміщення комплексу тимчасових споруд за вказаною адресою та припинення дії паспорта прив'язки є передчасною.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами першої та апеляційної інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргупублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.