Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Колодійчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання незаконним внесення змін до кредитного договору; за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2015 року,

У березні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати недійсною додаткову угоду до договору про іпотечний кредит та зобов'язати відповідача провести перерахунок повернутих коштів згідно договору про іпотечний кредит.

Позов мотивував тим, що 6 листопада 2007 року між ним та публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі- Банк) укладено іпотечний кредит, за умовами якого він отримав кредит в сумі 200 000 грн під 15 % річних на суму залишку зі сплатою щомісячними платежами та кінцевим терміном повернення до 6 листопада 2016 року. У серпня 2008 року працівники Банку без його відома та підробивши його підписи, виготовили додаткову угоду до договору про іпотечний кредит, в якій змінили предмет договору, а саме розмір кредиту в сумі 200 000 грн на 413 22,34 доларів США. Про дану обставину йому стало відомо в кінці 2008 року після отримання письмового повідомлення про заборгованість по даному договору.

У квітні 2012 року Банк пред'явив позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 6 листопада 2007 року ОСОБА_4 5 серпня 2008 року отримав кредит у розмірі 413 22,33 доларів США зі сплатою 14,04 % з кінцевим терміном повернення 6 листопада 2016 року. Виконання умов вказаного договору забезпечено іпотечним договором, за умовами якого ОСОБА_4 передав Банку належне йому на праві власності майно, зокрема житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться по вул. Фрунзе, 99 в м. Старокостянтинові.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 56 521,11 доларів США, просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу Банком з укладенням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою, з отриманням: витягу з Державного реєстру прав власності, кадастрового номеру земельної ділянки, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, та виселити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду до договору про іпотечний кредит, укладеного між Банком та ОСОБА_4 6 листопада 2007 року. Зобов'язано Банк провести перерахунок внесених ОСОБА_4 щомісячних платежів відповідно до умов договору про іпотечний кредит від 6 листопада 2007 року.

Відмовлено Банку в задоволенні заявленого позову.

У касаційній скарзі Банк просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Вирішуючи спір, суди прийшли до правильного висновку про визнання додаткової угоди до договору про іпотечний кредит недійсною, тому обґрунтовано зобов'язано Банк провести перерахунок внесених ОСОБА_4 щомісячних платежів відповідно до умов договору від 6 листопада 2007 року.

Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 203, 638 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити, рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 16 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.