Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Кадєтової О.В.,

Наумчука М.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання" до ОСОБА_3, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, виконавчий комітет Славутської міської ради Хмельницької області, про виселення без надання іншого жилого приміщення; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області, про визнання права користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року,

У липні 2014 року комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання" (далі - КП "Славутське ЖКО") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на балансі підприємства знаходиться житловий будинок АДРЕСА_3 У липні 2014 року підприємством було виявлено, що у квартирі № 8 вказаного будинку понад 20 років проживає ОСОБА_3 з двома неповнолітніми дітьми. Зазначало, що ОСОБА_3 самовільно зайняла дану квартиру, оскільки зареєстрованих у квартирі осіб немає, ордеру на вселення у встановленому законом порядку вона не отримувала.

Ураховуючи наведене, позивач просив виселити відповідачку з вказаної квартири без надання іншого жилого приміщення.

У вересні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що спірна квартира була виділена їй та її сину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення профбюро Славутського відділення КЕЧ від 4 червня 1996 року по списку розподілу житлової площі по БУ-2 Шепетівської КЕЧ. На підставі цього рішення вона вселилась у спірну квартиру без отримання ордеру та сплачує комунальні послуги по відкритому самостійному рахунку. Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 17 червня 1999 року № 173 вказану квартиру визнано службовою та виділено у її користування. У 2004 році у неї народилась дочка, ОСОБА_5 Оскільки вона з 1996 року є наймачем спірної квартири та проживає в ній з дітьми без реєстрації, сплачує комунальні послуги та іншого житла не має, ОСОБА_3 просила визнати за нею та малолітньою дочкою ОСОБА_5 право на користування квартирою.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року, позов КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" задоволено. Виселено ОСОБА_3 з самовільно зайнятого жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення. Зобов'язано ОСОБА_3 видати ключі від вказаної квартири представнику КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання". Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов КП "Славутське ЖКО" та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 разом з неповнолітніми дітьми вселилась у спірну квартиру з порушенням встановленого порядку, зокрема, ордер на вселення в цю квартиру вона не отримувала, ні вона, ні її неповнолітні діти у цьому житловому приміщенні не зареєстровані, договір найму з нею не укладався.

Проте повністю погодитись із такими висновками судів не можна, оскільки їх суди дійшли із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 4 грудня 1996 року на засіданні профбюро Славутського відділення КЕЧ, по списку розподілу житлової площі по БУ-2 Шепетовської КЕЧ, узгодженого з головою житлової комісії 27 грудня 1996 року та затвердженого начальником Славутського гарнізону 8 січня 1997 року, було вирішено виділити ОСОБА_3 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 оскільки остання проживає разом з іншою сім'єю на житловій площі 18,39 кв. м, що не відповідає житловим нормам.

Відповідно, ОСОБА_3 разом з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, були внесені до списку розподілу житлової площі по БУ-2 Шепетівської КЕЧ району. У 2004 році у ОСОБА_3 народилась дочка, ОСОБА_5

Також судами встановлено, що з серпня 2006 року житловий будинок АДРЕСА_1 Хмельницької області перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Славути Хмельницької області та переданий у повне господарське відання КП "Славутське ЖКО".

Вирішуючи спір, суди виходили з того, що ОСОБА_3 вселилась у спірну квартиру з порушенням встановленого законом порядку, а тому підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

При цьому у порушення ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України суди не врахували, що з 1995 року ОСОБА_3 працювала у Фонді реабілітації інвалідів і у зв'язку з відсутністю у неї житла керівництво фонду звернулось до Шепетівської КЕЧ з проханням надати їй житлове приміщення і відповідно до рішення профбюро Славутського відділення КЕЧ від 4 червня 1996 року їй було виділено спірну квартиру.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради від 17 червня 1999 року № 173 однокімнатну квартиру № 8, житловою площею 18 кв. м, будинку АДРЕСА_1 було визнано службовою.

Згідно виписки з протоколу № 30 засідання профбюро Славутського відділення КЕЧ від 24 червня 1999 року, профбюро було вирішено виділити однокімнатну службову квартиру по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 і оформити на неї документи.

Відповідно до п. 1 ст. 122 ЖК УРСР на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Згідно п. 2 ст. 123 ЖК УРСР до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених ст. ст. 73-76, 79-83, 85, 90, ч. 6 ст. 101, ст. ст. 103-106 цього Кодексу.

Суди вказане не врахували та дійшли передчасного висновку про виселення ОСОБА_3

Крім того, суди не звернули увагу на те, що з виписки з особового рахунку, складеної 10 жовтня 2006 року КП "Славутське ЖКО", вбачається, що ОСОБА_3 проживає з сім'єю в складі 2 осіб у квартирі АДРЕСА_2 з 1996 року та має особистий рахунок № НОМЕР_1.

При цьому згідно з довідкою КП "Славутське ЖКО" від 5 грудня 2014 року № 2604 на ім'я ОСОБА_3 особовий рахунок для оплати житлово-комунальних послуг в КП "Славутське ЖКО" не відкрито. Особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім'я ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_4

З вказаних довідок вбачаться, що ОСОБА_3 проживає у спірній квартирі з 1996 року і відповідачу це було відомо з моменту передачі будинку у 2006 році повне господарське відання КП "Славутське ЖКО". Однак вказані довідки, видані КП "Славутське ЖКО" у різний час, мають суперечливий характер, а, відтак, підлягають перевірці.

При цьому суди не врахували, що ОСОБА_3 сплачує квартирну плату та інші комунальні послуги на підставі квитанцій, які виписувались із зазначенням її особового рахунку КП "Славутське ЖКО". Тобто, суди не визначились із тим, чи таким чином сторони не вступили у відносини, що випливають із договору найму.

У зв'язку з наведеним, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 7 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.