ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2017 року м. Київ К/800/34189/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Головчук С.В., Заїки М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 19 травня 2015 року
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року
у справі за позовом ОСОБА_1
до Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про визнання дій протиправними, стягнення грошових коштів, -
встановив:
У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Комсомольського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними, стягнення грошових коштів.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано на підставі пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Наказом УМВС України в Полтавській області № 97о/с від 28.03.2014 року, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника сектору кадрового забезпечення Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області в званні підполковника міліції на підставі ст. 65 "а" (у відставку за віком) з 31 березня 2014 року.
Згідно свідоцтва про хворобу № 123-С від 25 березня 2014 року, виданої військово-лікарською комісією УМВС України в Полтавській області за розпорядженням УКЗ УМВС України в Полтавській обл., довідки до акта огляду МСЕК серія 10 ААА № 198539 від 15.04.2014, довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія НОМЕР_1 від 15.04.2014 позивач має другу групу інвалідності, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків, втрата професійної працездатності 80%.
16 квітня 2014 року Комсомольським МВ УМВС України в Полтавській області видано довідку № 8/72, згідно з якою грошове забезпечення для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на день інвалідності складає 1469,00 грн., в тому числі посадовий оклад - 1000,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130, 00 грн., відсоткова надбавка за вислугу років 30% - 339,00 грн.
На підставі поданого розрахунку грошового забезпечення Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Полтавській області позивачу нараховано та 15 грудня 2014 року було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 56409 грн. 60 коп.
При цьому, листом № 13/2778 від 30.03.2015 Комсомольський МВ УМВС України в Полтавській області повідомлено, що ОСОБА_1 не виплачувалась 100% щомісячна надбавка під час проходження служби до звільнення. Так, на виконання постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (1294-2007-п) видано Наказ МВС "України від 31.12.2007 № 499 (z0205-08) , зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 12.03.2008 № 205/14896 (z0205-08) . Згідно зазначеної постанови проведено реформування грошового забезпечення (з 01 січня 2008 року) та змінено його структуру шляхом збільшення посадових окладів з одночасним скасуванням неефективних надбавок та доплат, зокрема: 100% надбавки, надбавки за безперервну службу та доплати від належної суми пенсії.
Листом № 4/49 від 15 січня 2014 року, начальник УПФЗБО УМВС України в Полтавській області Носатенко С.М. повідомив, що на момент звільнення ОСОБА_1 грошове забезпечення для виплати визначалось відповідно до наказу МВС України від 31.12.2007 за № 499 (z0205-08) , в якому 100% відсоткова надбавка не передбачена, а тому відсутні правові підстави включати її в розрахунок для виплати грошової допомоги, яка виплачується відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку займала особа. Відповідно до постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (1294-2007-п) були скасовані неефективні надбавки в тому числі і 100% надбавка.
Крім цього, відповідно до грошового атестату № 6 Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області, підполковник ОСОБА_1 щомісячно мала посадовий оклад - 1000,00 грн., оклад за спеціальним званням - 130,00 грн., надбавку за вислугу років у розмірі 30% - 339,00 грн., набавку за виконання особливо важливих завдань 50% - 734,50 грн., надбавку за ОРД 50% - 500,00 грн., премію 115 % - 3109,03 грн.
Так, згідно з пунктом 1 постанови КМУ № 1294 (1294-2007-п) , грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Постанови № 1294 (1294-2007-п) та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) була затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (введена в дію з 01.01.2008 року).
Вищевказаною Інструкцією затверджені, зокрема, додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Як вірно враховано судами попередніх інстанцій, такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) законодавством на час виникнення спірних відносин не передбачена.
Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3 Порядку № 707 розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день установлення інвалідності (15 квітня 2014 року).
З урахуванням зазначеного, колегія судді погоджує висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Поряд з цим, колегія судді вважає правильним твердження суду апеляційної інстанції про те, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Оскільки судом першої інстанції було проігноровано вказані вимоги процесуального Закону, відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, суд апеляційної інстанцій прийшов до вірного висновку про скасування рішення суду першої інстанції як такого, що прийняте неповноважним судом та прийняття нового судового рішення про відмову в позові.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
А.Ф.Загородній
С.В.Головчук
М.М. Заїка