373/633/16-а Про визнання протиправною відмову об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії з урахуванням підвищеного посадового окладу начальника відділу об'єднаної державної податкової інспекції та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 83 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі - 06.04.2017 Прийняття

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - УПФУ), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії з урахуванням підвищеного посадового окладу начальника відділу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 83 % заробітної плати працюючого держаного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі з 01 січня 2016 року.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2016 року позов задоволено, визнано неправомірною відмову УПФУ та зобов'язано відповідача вчинити дії. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що норми Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (213-19) стосуються питання призначення, а не перерахунку пенсії, тому на спірні правовідносини не поширюються. Зазначає, що будь-які законодавчі зміни, які звужують зміст та обсяг прав окремої категорії громадян, не можуть застосовуватись до тих осіб, які до набрання чинності цих змін вже набули в законний спосіб певні права та свободи в тому числі і право на пенсію державного службовця в передбаченому на час призначення пенсії розмірі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що з 05 лютого 2003 року позивачка перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 83% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

З 01 грудня 2015 року підвищено розмір посадового окладу начальника відділу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.

31 грудня 2015 року позивачка звернулася до УПФУ із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням посадового окладу працюючого держаного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Листом від 14 січня 2016 року № 97/Б-01 відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії, посилаючись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (213-19) та постанову Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 (1013-2015-п) .

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, яка діяла на момент призначення пенсії, а також з принципу недопущення звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з правомірності дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії, оскільки діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено такого права позивача.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 371 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час призначення позивачу пенсії) передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" від 31 травня 2000 року № 865 (865-2000-п) (далі - Постанова № 865), діючої на момент призначення пенсії позивачу, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (3723-12) , визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

П. 5 Постанови № 865 (865-2000-п) передбачено, що перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики. Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , який набрав чинності 01 січня 2015 року, ст. 371 Закону України "Про державну службу" викладено в новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінетів Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013 (1013-2015-п) внесено зміни до Постанови № 865 (865-2000-п) , зокрема, виключено п. 4, який передбачав право пенсіонерів на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Слід зазначити, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 (1013-2015-п) регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця.

Крім того, відповідно до п. 5 розд. ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (213-19) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки вказаний Закон від 02.03.2015 № 213-VIII (213-19) не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у своєму рішенні від 24 травня 2016 року у справі № 21-948а16 та яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Отже, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії у органу Пенсійного Фонду України були відсутні правові підстави для перерахунку йому пенсії як державному службовцю у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи, тому відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.