Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В., Ситнік О.М., Писаної Т.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до малого підприємства "Нова", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю "Ківін" про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Ківін" на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року,

У листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "Фольксбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВіЕсБанк" (далі ПАТ "ВіЕсБанк") звернулося до суду із позовом до боржника за кредитним договором малого підприємства "Нова" (далі МП "Нова") та поручителів за договорами поруки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю "Ківін" (далі ТОВ "Ківін"), в якому просило: стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2010 року № KU007143 станом на 01 листопада 2013 року у розмірі 17 591,41 дол. США, з яких 16 893,00 дол. США (135 025 грн 75 коп.) заборгованість за кредитом, 698,41 дол. США (5 582 грн 40 коп.) заборгованість за відсотками та 7 250 грн 22 коп. пені, що становить 147 858 грн 36 коп. (за курсом Національного банку України станом на дату ухвалення рішення).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року, позов задоволено.

Стягнуто солідарно з МП "Нова", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ "Ківін" на користь ПАТ "ВіЕсБанк" заборгованість за кредитним договором від 06 грудня 2010 року № KU007143 у розмірі 17 591,41 дол. США, з яких 16 893,00 дол. США (135 025 грн 75 коп.) заборгованість за кредитом, 698,41 дол. США (5 582 грн 40коп.) заборгованість за відсотками та 7 250 грн 22 коп. пені, що становить 147 858 грн 36 коп.

У касаційній скарзі ТОВ "Ківін" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що МП "Нова" перестало сплачувати кредит і проценти за його користування, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором. Оскільки вимога банку про настання строку повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань відповідачами виконана не була, а тому наявні передбачені ст. ст. 526, 1054 ЦК України підстави для солідарного стягнення з поручителів заборгованості за кредитним договором.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм процесуального та матеріального закону.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Однак висновки судів не відповідають вимогам матеріального та процесуального закону з наступних підстав.

Судами встановлено, що 06 грудня 2010 року між ПАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕсБанк", та МП "Нова" було укладено кредитний договір № KU007143, за умовами якого МП "Нова" було відкрито моновалютну кредитну лінію з лімітом відповідальності 75 000 дол. США строком на 36 місяців (до 06 грудня 2013 року) на поновлювальній основі, на умовах часткового погашення згідно з графіком зменшення ліміту (а. с. 811, т. 1).

Відповідно до додаткової угоди від 03 жовтня 2012 року № 1 у зв'язку із зміною методу кредитування з кредитної лінії на поновлювальній основі у кредитно лінію на непоновлювальній основі із встановленням нового ліміту кредитної лінії у розмірі 35 423 дол. США ПАТ "Фольксбанк" та МП "Нова" виклали кредитний договір у новій редакції (а. с. 1317, т. 1).

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 06 грудня 2010 року № KU007143 було укладено окремі договори поруки:

з ОСОБА_6 від 06 грудня 2010 року № KU007143/S-3;

з ОСОБА_7 від 06 грудня 2010 року № KU007143/S-4;

з ОСОБА_8 від 06 грудня 2010 року № KU007143/S-5;

з ТОВ "Ківін" від 06 грудня 2010 року № KU007143/S-6.

Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за кредитним договором.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником взятих на себе зобов'язань банк 18 травня 2013 року звернувся до боржника та поручителів із відповідними повідомленнями щодо порушення МП "Нова" своїх зобов'язань за кредитним договором і вимогами достроково повернути в повному обсязі суму кредиту, нараховані проценти та комісії згідно з умовами кредитного договору (а. с. 2731, т. 1).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами договорів поруки (пункт 1.2) кожен із поручителів поручився солідарно з боржником відповідати перед кредитором в повному обсязі за невиконання МП "Нова" усіх його зобов'язань за кредитним договором.

При цьому умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Пунктом 2.1.1 договорів поруки встановлено право кредитора у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність безумовних підстав для задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, а саме: стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором, у цьому разі не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У справі, яка переглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.

Крім того, суди не зважили на вимоги статті 16 ЦПК України, згідно з якими не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлена солідарна відповідальність поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 185цс14.

Враховуючи зазначене, ухвалені судові рішення не можуть залишатися в силі, допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням положень статті 16 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ківін" частково задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17 грудня 2014 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.