Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Ситнік О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою її представником за довіреністю ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк") про визнання договору поруки припиненим.

На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 18 червня 2007 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 89 100 грн з кінцевим терміном повернення до 18 червня 2013 року. На забезпечення виконання зобов'язань між банком та нею було укладено договір поруки від 18 червня 2007 року, який просила визнати припиненим з 18 червня 2013 року, тобто із закінченням строку дії кредитного договору.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року з урахуванням ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року про виправлення описки позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, визнано припиненим договір поруки.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" задоволено, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалите нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" пропущено шестимісячний строк, установлений частиною четвертою статті 559 ЦК України для пред'явлення позову до поручителя про сплату заборгованості за кредитом.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що визначені ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави для припинення поруки відсутні, оскільки договором поруки встановлений строк його дії до припинення дії кредитного договору (18 червня 2013 року), та протягом наступних шести місяців кредитор має право пред'явити вимоги до поручителя.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками апеляційного суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору від 18 червня 2007 року № 1280, укладеного між ПАТ "Державний ощадний банк України" і ОСОБА_5, останній отримав кредит у розмірі 89 100 грн на термін до 18 червня 2013 року, на умовах сплати за користування кредитом 17 % річних.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "Державний ощадний банк України" і ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель відповідає перед кредитором солідарно з позичальником у повному обсязі за своєчасне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 3.2.3 кредитного договору від 18 червня 2007 року № 1280 передбачено, що кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті, у разі невиконання позичальником умов цього договору (а. с. 5).

За умовами п. 4.2 договору поруки від 18 червня 2007 року порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором № 1280 не пред'явить вимоги до поручителя (а. с. 7).

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Апеляційний суд правильно встановив та матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 3.2.3 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, звернувшись до Теплодарського міського суду Одеської області у 2009 та 2013 роках.

Указані обставини встановлені рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 25 лютого 2009 року у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 77-78) та рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 27 березня 2014 року у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 41-44).

За викладених обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для припинення поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану її представником за довіреністю ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.