Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С., суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Гримич М.К., Умнової О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Медея" про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Медея" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року,

У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Медея" (далі - ТОВ "Юридична компанія Медея"), у якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просив: на підставі ст. 116 КЗпП України стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату за період з січня по грудень 2012 року в розмірі 8 306 грн 31 коп.; на підставі ст. 117 КЗпП України стягнути середній заробіток за час затримки проведення розрахунку за період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2014 року в розмірі 18 102 грн 12 коп. та за період з 01 лютого по 30 вересня 2014 року в розмірі 11 827 грн 68 коп., а всього стягнути 38 236 грн 11 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтував тим, що з 18 листопада 2008 року він працював директором ТОВ "Юридична компанія Медея". 01 лютого 2013 року звільнився із займаної посади (наказ від 15 січня 2013 року). Позивачеві було нараховано заробітну плату за період з січня по грудень 2012 року та за січень 2013 року, однак при звільненні відповідач виплачувати її відмовився, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Юридична компанія Медея" на користь ОСОБА_6 заробітну плату за період з січня по грудень 2012 року в розмірі 8 306 грн 31 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Юридична компанія Медея" просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є співвласником ТОВ "Юридична компанія Медея" і йому належить 35 % статутного капіталу, іншому співвласникові ОСОБА_7 належить 65 % статутного капіталу вказаного товариства.

З 20 листопада 2008 року ОСОБА_6 приступив до виконання повноважень директора ТОВ "Юридична компанія Медея" за сумісництвом (розпорядження від 20 листопада 2008 року "Про призначення на посаду" а. с. 46).

З 01 лютого 2013 року ОСОБА_6 звільнено із займаної посади директора товариства наказом від 15 січня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_6 звільняється за власним бажанням у відповідності до ч. 1 ст. 38 КЗпП України на підставі його заяви від 14 січня 2013 року про звільнення за власним бажанням (а. с. 44, 45).

Ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, керувався ч. 1 ст. 116 КЗпП України і виходив з того, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту невиплати ОСОБА_6 нарахованої заробітної плати за період з січня по грудень 2012 року в розмірі 8 306 грн 31 коп.

Відмовляючи в позові в частині стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку на підставі ст. 117 КЗпП України, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що необхідною умовою для задоволення позову в цій частині є наявність вини юридичної особи у невиплаті заробітної плати працівникові, а в даному випадку дії самого позивача як керівника товариства, призвели до порушень законодавства в частині своєчасного розрахунку при його ж звільненні, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України та ґрунтуються на зібраних у справі доказах, а тому, керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія Медея" відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.