Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "АВК-Інвест", про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2014 року,

У грудні 2012 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором, укладеним 26 лютого 2010 року між публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є банк, та ТОВ "АВК-Інвест" товариство отримало кредит у розмірі 42 млн. 700 тис. грн зі сплатою 24 % річних до 26 лютого 2011 року. У забезпечення виконання зобов'язання за цим договором цього ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким останній взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язаннях ТОВ "АВК-Інвест" перед банком. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ТОВ "АВК-Інвест" не виконало, як воно так і поручитель на претензії не реагували, унаслідок чого утворилась заборгованість станом на 8 листопада 2012 року у розмірі 52 947 999 грн 99 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_3

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 8 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2014 року, позов ПАТ "Дельта Банк" залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки є неукладеним, оскільки ОСОБА_3 його не підписував, а тому не породжує для нього ніяких обов'язків перед банком.

Апеляційний суд погодився з такими висновками. При цьому також зазначив, що якщо сторона не підписувала договір то він є неукладеним, тобто таким, що не відбувся та не потребує додаткового його визнання таким у судовому порядку.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що за кредитним договором, укладеним 26 лютого 2010 року між ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", та ТОВ "АВК-Інвест" товариство отримало кредит у розмірі 42 млн. 700 тис. грн зі сплатою 24 % річних до 26 лютого 2011 року. Відповідно до договору поруки, укладеного цього ж дня між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3, останній взяв на себе зобов'язання відповідати як солідарний боржник по зобов'язаннях ТОВ "АВК-Інвест" перед ПАТ "Дельта Банк". Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ТОВ "АВК-Інвест" не виконало, як воно так і поручитель на претензії не реагували, унаслідок чого утворилась за розрахунком банку заборгованість станом на 8 листопада 2012 року у розмірі 52 947 999 грн 99 коп.

Апеляційний суд вважав, що договір поруки є неукладеним, оскільки поручитель його не підписував. Проте суд не врахував таке.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у ч. 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але висновком експертизи підтверджено, що одна із сторін його не підписувала, суд має виходити із того, що такий договір є вчиненим. У цьому випадку роз'яснення, які містяться у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справи про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) про невчинення договору, чи неукладення не можуть прийматися до уваги, оскільки у справі наявні інші фактичні обставини, а саме про те, що договір підписаний, тобто укладений.

Зазначене вище може бути підставою для визнання договору недійсним за ст. ст. 203, 215 ЦК України як підписання договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутність волевиявлення особи, якщо ця особа у подальшому не схвалить такого правочину.

У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 315 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув; доводів сторін як на підтвердження, так і на заперечення позову належним чином не перевірив; не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, зокрема, не перевірив доводи банка про те, що договір поруки від імені ОСОБА_3 за формою і змістом відповідає вимогам закону та є підписаним і вчиненим.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.