Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Коротуна В.М., Штелик С.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та визнання особистої приватної власності чоловіка на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 11 грудня 2014 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя. ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя та визнання особистої приватної власності чоловіка на майно

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 11 грудня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості Ѕ частини спільного майна подружжя в сумі 47 426,18 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями, ОСОБА_5 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (норма частини 2 статті 324 ЦПК України).

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_4 та відмови в задоволення зустрічного позову ОСОБА_5

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Під час розгляду справи у касаційному порядку суд позбавлений можливості здійснювати оцінку доказів у порядку, передбаченому статтею 212 ЦПК України та відповідно до норм статті 335 ЦПК України не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись частиною 3 статті 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.