Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Іваненко Ю.Г., Писаної Т.О., Маляренка А.В., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Стрийтеплоенерго" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2014 року,

У травні 2014 року Комунальне підприємство "Стрийтеплоенерго" (далі - КП "Стрийтеплоенерго") звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що ОСОБА_6 проживає у АДРЕСА_1 та користується послугами теплопостачання, які надає позивач.

Оскільки ОСОБА_6 не проводить оплату комунальних послуг, станом на 01 лютого 2014 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 6 400 грн 03 коп., яку КП "Стрийтеплоенерго" просило стягнути з відповідача.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КП "Стрийтеплоенерго" заборгованість за послуги теплопостачання у розмірі 6 400 грн 03 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року визнано неподаною та повернуто.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду керувався тим, що у встановлений законом строк недоліки апеляційної скарги ОСОБА_6 усунуті не були.

Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги визначені у ст. 295 ЦПК України.

Встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09 жовтня 2014 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення про задоволення позову КП "Стрийтеплоенерго".

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_6 28 жовтня 2014 року подав до Стрийського міськрайонного суду Львівської області апеляційну скаргу (а. с. 72).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, але не більше п'яти днів з дня отримання копії ухвали, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 121 грн 80 коп.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 05 грудня

2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 жовтня 2014 року визнано неподаною та повернуто апелянту.

При цьому апеляційний суд вказував, що копія ухвали апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2014 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана ОСОБА_6 особисто 27 листопада 2014 року.

У ч. 3 ст. 222 ЦПК України передбачено надіслання копій судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (270-2009-п) , під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Проте у касаційній скарзі ОСОБА_6 категорично заперечує про отримання ним вказаної копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення підпис ОСОБА_6 біля написаного працівником поштового зв'язку Вовком прізвища "Доскоч" про отримання копії вказаної ухвали відсутній (а. с. 80). Відсутні у матеріалах справи і докази отримання копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху уповноваженими заявником особами.

Таким чином, апеляційний суд не врахував зазначені вимоги процесуального законодавства.

Ухвала апеляційного суду має бути скасована з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 333, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2014 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.