6-7819зп15 Про визнання договору поруки припиненим - 23.03.2015 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,-

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що 26 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (далі - ВАТ "Кредобанк"), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (далі - ПАТ "Кредобанк"), та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 192-07, за яким банк зобов'язався надати позичальникові у власність грошові кошти в сумі 890 000 євро на термін до 25 липня 2022 року.

З метою забезпечення виконання умов вищевказаного договору між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладений договір поруки від 26 липня 2007 року № 192-07/2, за яким позивач ОСОБА_3 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов'язань в повному обсязі за укладеним між ними кредитним договором, зокрема за повернення кредиту, сплату відсотків та комісій за користування кредитом, штрафних санкцій.

Так, ОСОБА_4, отримавши повідомлення від банку про укладення додаткового договору про зміну розміру процентної ставки, а у разі відмови від укладення, про зобов'язання у 10-денний строк повністю повернути суму кредиту, сплатити проценти, комісію за користування кредитом на день повернення, своїх зобов'язань не виконав, а тому строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором згідно зі спеціальним правилом (п. п. 4.9, п. 4.10 кредитного договору) настав у травні - червні 2008 року. Оскільки впродовж більше чотирьох років банк не подавав позову до неї, як поручителя, то в силу дії п. 4.6 договору поруки від 26 липня 2007 року № 192-07/2 договір поруки припинено за спливом трирічного терміну, так як з позовом банк звернувся лише 15 березня 2013 року.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 травня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано зобов'язання за кредитним договором поруки від 26 липня 2007 року № 192-07/2, укладеним між ВАТ "Кредобанк", ОСОБА_4, ОСОБА_3, припиненим.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 травня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення апеляційного суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема положень ч. 4 ст. 559, ч. ч. 1-2 ст. 598 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року, від 22 жовтня 2014 року.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішення справи судом.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить підстав для допуску вказаної цивільної справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з наданих заявником копій ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року, від 22 жовтня 2014 року на які здійснюється посилання, справи передано на новий розгляд з тих підстав, що порушення судами норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справ, що унеможливлює перевірку їх подібності із обставинами справи, у якій вирішується питання про допуск до провадження Верховного Суду України, а тому підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції від 19 листопада 2014 року в порядку, встановленому главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) відсутні.

Керуючись ст.ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року, відмовити.