6-5646зп15 Про визнання договору іпотеки припиненим - 23.03.2015 Прийняття

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа - приватне підприємство "Зернодар", про визнання договору іпотеки припиненим,-

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обґрунтовуючи вимоги тим, що 27 липня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - ВАТ "Державний ощадний банк України"), правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України", та приватним підприємством "Зернодар" (далі - ПП "Зернодар") укладено кредитний договір у вигляді відновлювальної кредитної лінії № 10 на суму 650 000 грн. З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 05 вересня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено іпотечний договір № 10/2-ію, за яким останні передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, яка належить їм на праві спільної часткової власності. Посилаючись на те, що ПП "Зернодар" свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12 березня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 430 778 грн 92 коп., позивач просив в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою з визначенням початкової ціни предмета іпотеки за оцінкою суб'єкта оціночної діяльності, а також виселити відповідачів із спірної квартири.

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання припиненим зазначеного вище договору іпотеки, мотивуючи вимоги тим, що позичальник за основним зобов'язанням є припиненим у зв'язку з його ліквідацією та внесенням до Єдиного державного реєстру запису про його припинення від 16 грудня 2013 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2014 року, в задоволенні позову ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір іпотеки від 05 вересня 2008 року № 10/2-ію припиненим.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року касаційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 09 липня 2014 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції при розгляді аналогічних справ ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 609 ЦК України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", що потягло на думку заявника, ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Верховного Суду України від 15 грудня 2010 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішення справи судом.

Суд касаційної інстанції в ухвалі суду від 12 листопада 2014 року, щодо якої ставиться питання про її перегляд, погодився з правовою позицією суду першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог за первісним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, оскільки договір іпотеки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" є припиненим у зв'язку з ліквідацією юридичної особи боржника та припиненням основного зобов'язання (ч. 1 ст. 609 ЦК України). При цьому суди виходили з того, що на час винесення рішення судом першої інстанції 14 травня 2014 року ПП "Зернодар" було ліквідоване, державну реєстрацію якого проведено 16 грудня 2013 року, а доводи банку відносно того, що ПП "Зернодар" не було ліквідоване на час звернення до суду з вказаним позовом (березень 2013 року) суди вважали неспроможними, оскільки встановлені судом правовідносини знаходять вирішення рішенням суду на час його ухвалення.

При цьому, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 грудня 2011 року, на яку робиться посилання щодо неоднакового застосування судом норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, яким було задоволено позов банку про звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому, суди виходили з того, що оскільки на час звернення банку до суду із зазначеним позовом (червень 2010 року) ТОВ "Шахтне соціальне управління-21", державну реєстрацію припинення якого проведено 11 жовтня 2014 року, ліквідоване не було, відтак зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки не припинились, тому є підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" доводи вказують на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 609 ЦК України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", яке потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, що згідно вимог ст. 355 ЦПК України є підставою для перегляду судових рішень.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

Допустити до провадження Верховного Суду України цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення - Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа - приватне підприємство "Зернодар", про визнання договору іпотеки припиненим, за заявою публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління АТ "Ощадбанк" про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України протягом п'яти днів з дня її постановлення, копію ухвали разом із копією заяви - особам, які беруть участь у справі.