Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Писаної Т.О., Ступак О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" про визнання правочину недійсним,

У лютому 2011 року Дочірнє підприємство "Савсервіс Столиця" (далі - ДП "Савсервіс Столиця") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 386 561 грн 75 коп.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ДП "Савсервіс Столиця" про визнання правочину недійсним.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року позов ДП "Савсервіс Столиця" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДП "Савсервіс Столиця" 386 561 грн 75 коп. заборгованості за договором позики, 1 700 грн судового збору та 120 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року змінено в частині стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_3 на користь ДП "Савсервіс Столиця" у розмірі 386 561 грн 75 коп. та визначено стягуваною сумою в цій частині 358 177 грн 57 коп.

У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, відхилено, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 13 грудня 2012 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ч. ч. 3, 5, 6 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215, ст. ст. 230, 231 ЦК України.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 30 березня 2010 року у справі № 29/124-09-2678 за позовом про визнання угоди недійсною та ухвалу Верховного Суду України від 15 липня 2009 року у справі про визнання договору позики незаконним та неукладеним.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 "Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) (далі - постанова) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах із підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК, може бути подана за сукупності таких умов: судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; справи стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; має місце ухвалення різних за змістом судових рішень судом (судами) касаційної інстанції.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30 березня 2010 року та ухвали Верховного Суду України від 15 липня 2009 року не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року, оскільки в цих судових рішеннях встановлені судом фактичні обставини справи не є тотожними в порівнянні з ухвалою суду, про перегляд якої подано заяву.

Із врахуванням вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що в допуску до провадження Верховного Суду України справи необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства "Савсервіс Столиця" про визнання правочину недійсним, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 жовтня 2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.