Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Лесько А.О., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2015 року,

У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 4 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 50 тис. доларів США зі сплатою 14 % річних з кінцевим строком повернення до 3 квітня 2015 року. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 4 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якої є квартира АДРЕСА_1. Позичальник та майновий поручитель зобов'язання за цими договорами не виконували, на вимоги банку не реагували, утворилась заборгованість у розмірі 704 533 грн 97 коп.

Ураховуючи наведене, позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2015 року, у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що наявні всі умови та підстави для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18) , який був чинним на час ухвалення рішення суду.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 1 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.