Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", служби автомобільних доріг у Житомирській області Державного агентства автомобільних доріг України "Укравтодор", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, філія "Овруцька ДЕД" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої недодержанням норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг, за касаційними скаргами дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філії "Овруцька ДЕД" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, на рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 через свого представника - ОСОБА_7, звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила стягнути з відповідачів 5 625 грн 04 коп. на відшкодування майнової шкоди та 50 тис. грн моральної шкоди, завданої внаслідок недодержанням норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг.
На обґрунтування позову зазначала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 6 січня 2013 року на 3,3 км автодороги Васьковичі - Шепетівка Коростенського району Житомирської області, вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості та під час стаціонарного лікування з 8 січня 2013 року по 17 січня 2013 року вона понесла витрати в розмірі 5 625 грн 04 коп. За матеріалами кримінального провадження дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху ОСОБА_5, який не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість і здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2013 року притягнуто до адміністративної відповідальності майстра ДРП-3 філії Овруцького ДЕД - ОСОБА_6, який, будучи відповідальною особою, порушив правила норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг, не ліквідував зимову слизькість і сніговий накат. Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила задовольнити позов.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року рішення місцевого суду частково скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ОСОБА_3 2 402 грн 52 коп. матеріальної шкоди та 2 тис. грн моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
У касаційних скаргах дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та філія "Овруцька ДЕД" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позові, суд першої інстанції виходив із того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини третьої особи - ОСОБА_5, що встановлено вироком суду, а тому вина відповідачів відсутня.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що невиконання покладених чинним законодавством обов'язків на Житомирський облавтодор знаходиться у причинному зв'язку з настанням ДТП і її наслідками-ушкодженням здоров'я позивачки, тому шкода має бути відшкодована саме зазначеною юридичною особою. Ступінь вини Облавтодора та ОСОБА_5 є рівнозначною, тому стягненню підлягає шкода у розмірі 50 % від заподіяної у загальному розмірі.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Судами установлено, що 6 січня 2013 року на 3,3 км автодороги Васьковичі - Шепетівка Коростенського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: КІА SEPHIA, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та Форд Фокус, державний номерний знак НОМЕР_2 регіон, під керуванням ОСОБА_9
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12 березня 2013 року визнано, що майстер ДРП-3 філії Овруцької ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" ОСОБА_6, будучи відповідальною особою, порушив правила, норми та стандарти при утриманні автомобільних доріг, зокрема, 6 січня 2013 року не ліквідував слизькість і сніговий накат на 3,3 км ділянки автодороги Васьковичі-Шепетівка, що призвело до ДТП і пошкодження автомобілів: КІА SEPHIA, державний номерний знак НОМЕР_1, та Форд Фокус, державний номерний знак НОМЕР_2 регіон, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП. Вироком Коростенського міськрайсуду Житомирської області від 29 січня 2014 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Зазначено, що ОСОБА_5 під час вказаної ДТП порушив вимоги п. п. 1. 5, 2.3 (б), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) .
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 3 статті 14 і частиною 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження; компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
У п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 (198-94-п) (далі-Правила) встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Вказані Правила є обов'язковими для власників або уповноважених органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об'єктів і користувачів (п. 1).
Колегія суддів погоджується з висновком про те, що невиконання зазначених обов'язків філією "Овруцька ДЕД" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і ії наслідками - ушкодженням здоров'я ОСОБА_3
Разом з тим колегія суддів не може погодитися з розміром стягнутої матеріальної та моральної шкоди.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ступінь вини дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" і ОСОБА_5 у дорожньо-транспортній пригоді є рівнозначною, а тому з відповідача підлягає стягненню 50 % заподіяної шкоди. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що заявлені вимоги стосуються відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недодержання норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг, а не шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Крім того, позов до ОСОБА_5 заявлений не був, суд не мав повноважень встановлювати наявність рівнозначної відповідальності особи, яка є третьою особою у справі, а не відповідачем. Крім того, у разі визначення рівної відповідальності відповідача і третьої особи ОСОБА_5 у шкоді, заподіяній позивачці, судом не було обґрунтовано розмір моральної шкоди у 2 тис. грн при тому, що суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення 5 тис. грн.
Колегія суддів вважає, що рішення апеляційного суду повинно бути скасовано, а справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати зазначене та вирішити справу з урахуванням викладених обставин.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філії "Овруцька ДЕД" дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 листопада 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко