Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Горелкіної Н.А., суддів: Євтушенко О.І.., Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М., Ситнік О.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на сертифікат на право власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її баба - ОСОБА_7, і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН № 0386402, площею 1,88 умовних кадастрових га, вартістю 28 021 грн 57 коп. Оскільки її батько - ОСОБА_8 помер раніше ніж бабуся, вважала себе спадкоємицею майна останньої п'ятої черги спадкоємців, при цьому інші спадкоємці, які б могли пред'явити свої права на спадкування, відсутні. У встановлений законом строк позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а коли звернулась, то їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендовано звернутися до суду.
Просила встановити факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, є її бабою; встановити факт прийняття нею спадщини після смерті баби та визнати за нею право власності на сертифікат на право власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року позов задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, є бабою по батьковій лінії ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено факт прийняття ОСОБА_6 спадщини, що відкрилася після смерті її баби ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року у с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області. Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну частку (пай) площею 1,88 умовних кадастрових га на території Михайлівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, яка рахується за ОСОБА_7 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0386402, виданого 17 вересня 1997 року, у порядку спадкування за законом.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року скасовано, у позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди порушили норми цивільного процесуального закону.
Згідно з матеріалами цивільної справи у серпні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на сертифікат на право власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті її баби ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а. с. 4).
Заявою від 07 вересня 2011 року ОСОБА_6 доповнила позовні вимоги та просила встановити факт, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Михайлівка Ямпільського району Вінницької області, є її бабою (а. с. 14).
08 вересня 2011 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою, окрім іншого, просила встановити факт прийняття нею спадщини, що відкрилася після смерті її баби ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в порядку спадкування за законом (а. с. 16).
У позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог позивачка зазначала адресу проживання: АДРЕСА_2.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволено у повному обсязі.
27 серпня 2014 року ОСОБА_9 звернулася до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року.
В апеляційній скарзі, а також у супровідному листі Ямпільського районного суду Вінницької області про направлення справи та апеляційної скарги до апеляційного суду для розгляду зазначено адресу проживання ОСОБА_6: АДРЕСА_1 (а. с. 30, 48).
Апеляційну скаргу ОСОБА_10 в порядку ст. 298 ЦПК України було направлено апеляційним судом Вінницької області за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 37).
Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення вручено під підпис особі, яка не ідентифікована (а. с. 62).
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року скасовано, у позові відмовлено, оскільки суд першої інстанції при розгляді справи повно та всебічно обставини справи не з'ясував і залишив поза увагою наявність інших осіб, які претендують на спадкове майно, та провів розгляд справи за відсутності зацікавлених осіб, зокрема, ОСОБА_9
Звертаючись до суду з касаційною скаргою на рішення апеляційного суду, ОСОБА_10 вказувала, що справу розглянуто в суді апеляційної інстанції без її повідомлення про день і час розгляду, та надала фотокопію паспорта, згідно з якою 29 грудня 2012 року її знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
При цьому матеріали справи не містять жодних доказів, що позивачка зареєстрована чи проживає за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається у судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
У статтях 74- 76 ЦПК України врегульовано порядок вручення судових повісток. У ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Тобто, належним повідомленням особи, яка бере участь у справі, є розписка про отримання судової повістки.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом
Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Таким чином, не можна вважати, що суд апеляційної інстанції дотримався вимог щодо належного повідомлення заявника про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України (1618-15) .
Крім того, у п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
Якщо з матеріалів справи вбачається, що склад осіб, які беруть участь у справі, має бути інший, суд з урахуванням вищенаведеного повинен вчинити дії, які від нього вимагає положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України.
При цьому суд касаційної інстанції враховує, що апеляційний суд в силу своїх повноважень, передбачених цивільно-процесуальним законодавством, позбавлений можливості залучити до участі у справі належного відповідача на стадії апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Колегія суддів вважає за можливе вийти за межі касаційної скарги і переглянути рішення суду першої інстанції, оскільки недотримання норм ЦПК України (1618-15) допущено і судом першої інстанції.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, а тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 347, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2011 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 26 вересня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Н.А. Горелкіна
О.І. Євтушенко
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко
О.М. Ситнік